Блог бібліотеки імені М. Костомарова ЦБС Шевченківського району м. Києва

«Наша бібліотека – це простір для читання, спілкування та реалізації креативних ідей»

середу, 9 березня 2016 р.

Любий наш Кобзарю

9 березня ми вшановуємо пам’ять великого поета та художника Тараса Шевченка. Для нас ця геніальна постать ще особлива тим, що ми живемо у районі, що носить його ім'я.

Тарас Шевченко був людиною унікальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені народу. Життєвий шлях носив його по Україні, Росії, Європі. Але в нього було одне єдине кохання і пристрасть – рідна Україна.

Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною, суверенною державою, коли в Україні шануватимуться культура та історія народу, а люди будуть щасливими.

Всього 47 років прожив Т. Шевченко, з них 24 - був кріпаком, і тільки 13 прожив на волі.

Навесні 1859 року Шевченко востаннє приїжджає в Україну. Він жадібно малює, збирає фольклор і мріє придбати землю над Дніпром, щоб оселитися тут назавжди. Проте влітку його арештовують через наклеп, висилають до Петербургу та забороняють самовільно відвідувати батьківщину.

Більше фото ТУТ
В останній рік свого життя Кобзар хворіє, але продовжує активно працювати. Він прагне наздогнати втрачені 10 років заслання. Але вдається це не завжди – хвороби не відпускають поета. 10 березня 1861 року о 5 годині 30 хвилин ранку Тарас Григорович Шевченко помер.

Спочатку поета поховали в Петербурзі на Смоленському кладовищі. Проте друзі вирішили виконати заповіт Тараса Григоровича й поховати його «де лани широкополі, і Дніпро, і кручі» - в Україні. За два місяці це вдалося здійснити. Тіло Шевченка перевезли до Канева і перепоховали 22 травня 1861 року.

Народ шанує Т. Г. Шевченка. Його пісні та думи в Україні повік не забудуть. Кобзарю поставлені пам’ятники не лише в Україні, а й в багатьох країнах світу (всього 1 384). Його ім’ям названі вулиці, парки, школи, бібліотеки.

Із життям Кобзаря познайомились дошкільники дитячого садка  № 465 на черговій зустрічі у бібліотеці.

Діти охоче розповіли про знайомі місця нашого району, які носять ім’я Шевченка, і показати своє домашнє завдання – розмальований герб району. Далі за марштутом - невелика вікторина пов’язана з символами України та із постаттю великого поета.

Ну і, звичайно, довгоочікувана гра-пазл: «Герб Шевченківського району», «Гілку каштану» та «Портрет Шевченка».

Наприкінці зустрічі діти зрозуміли, що потрібно любити Україну, як любив її поет. Треба читати його твори - тоді мова буде багатою, чистою та чарівною, бо українська мова – одна з найкращих мов світу. 


Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу. Будемо щасливі бачити Вас в числі постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).

Немає коментарів:

Дописати коментар