Блоґ бібліотеки імені М. Костомарова ЦБС Шевченківського району м. Києва

Ми підтримуємо всіх, хто отримує задоволення від читання і намагається вчитися все життя

середа, 12 липня 2017 р.

Софіївський парк - увічнене кохання

Напередодні літніх відпусток ми вирішили звернути увагу учасників відео клубу на перлину ландшафтного мистецтва України – Софіївку. Відеоогляд доповнив перегляд книги Є. Лоєка «Софія Потоцька. Історія прекрасної бітинки».

У старовинному місті Умань, що розташоване в Черкаській області, знаходиться одна з найвизначніших пам’яток ландшафтного мистецтва в Європі – Національний дендрологічний парк Софіївка.
Кажуть, любов здатна творити дива. У цьому не виникає сумнівів, коли перед твоїм поглядом відкривається уманська Софіївка – дивовижний рукотворний сад, в якому переплелись казка та реальність, легенди, міфи та щось вічне, невловиме та загадкове…
Історія Софіївського парку бере свій початок у 1785 році, коли кохана графа Станіслава Потоцького, Софія, написала йому натхненного листа про свої гостини в Криму, де її до глибини душі вразив парк Аркадія: «Правда, мій милий друг, що в нас буде такий же сад в Криму?» – запитувала вона в нащадка гетьмана Речі Посполитої.

У ті часи маєток Потоцьких був майже розорений і він не міг собі дозволити навіть затишного закутку на березі моря. Проте це не стало перешкодою для графа, який був осліплений чарами Софії.
Будувати Софіївський парк було доручено польському артилерійському офіцеру Людвику Метцелю, котрий мав за плечима великий досвід в військовій топографії та інженерії. Однак, саме дендропарк Софіївка, став вінцем його кар’єри та найвизначнішим проектом всього життя. На його могилі у Варшаві викарбувані слова, що підтверджують цей факт: «Тут похований прах будівничого Софіївки».

Дендропарк Софіївка повинен був стати не лише найбільшим, але і найкрасивішим у Європі: з живописними схилами, дивними скелями та підземними водоймами.

На превеликий жаль, схеми планувань парку не збереглися до наших часів, тому ми можемо тільки здогадуватися, як мала виглядати пам’ятка, якби її будівництво було завершено.

Невідомим залишилось також ім’я садівника, котрий займався численними посадками масивів дерев на сусідніх пагорбах, та окремих екзотичних рослин, що повинні були стати окрасою парку.

Саме з Софіївки більшість рідкісних дерев були розповсюджені по всій території сучасної України. Софіївський парк простягнувся на 179,2 гектари.

А ось найбільш романтичним закутком парку можна назвати затишний «Острів кохання», що розмістився на Верхньому озері. 
Парк Софіївка оточений атмосферою містики, таємничості та романтики.

Відповідно до наказу Потоцького, при вході до однієї з печер було написано: «Забудь про біди та прийми вічне щастя. Якщо ти щасливий, то стань ще щасливіше». Згідно з повір’ям, кожен, хто зайде до печери, забуде про горе та незгоди. Люди вірять в ці пророчі слова, тому прозвали це місце «Печера Щастя».

Романтична історія створення національного дендрологічного парку залишила по собі безліч загадкових міфів та легенд:
  • Туристи, спускаючись по річці, просять човняра починати маршрут з кінця – тому що з за давньогрецькими міфами, початок ріки – це життя, а кінець – смерть. Розпочинаючи шлях з кінця ріки, ви повертаєтесь до життя, залишивши позаду всі незгоди та переживання.
  • Якщо побувати біля Венери і випити води з її джерела, тіло покинуть всі недуги та хвороби.
  • Ідея створити парк у стилі римських та давньогрецьких міфів належала особисто Софії.
Свого часу тут відпочивали українські та російські поети: Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Максим Рильський та Володимир Сосюра.



Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу. Будемо щасливі бачити Вас в числі постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).

Немає коментарів:

Дописати коментар