21 лютого представники всіх націй і народностей відзначали Міжнародний день рідної мови. Це свято було проголошене на Генеральній конференції ЮНЕСКО, яка відбулася 17 листопада 1999 року.
Головна декларована мета Міжнародного дня рідної мови — сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн. Крім того, ЮНЕСКО виступило за зближення культур і їх активну взаємодію, зокрема, в мовних питаннях, оскільки саме мови вважаються важливим інструментом розвитку духовної спадщини планети.
В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.
Всі мови світу мовознавці поділяють на 200 мовних сімей. Загалом на нашій планеті є 6703 живі мови. Однак близько 5400 мов нині перебувають під загрозою зникнення.
Наш народ створював свою мову віками. Її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнані світом. У 1928 році в Парижі на Міжнародному конгресі мов українська мова зайняла 3-є місце після французької і перської.
Найбільше мов серед українців знав Агатангел Кримський – український письменник, учений, перекладач. Коли його запитували скільки мов він знає, відповідав: «Мабуть, із шістдесят, а то й більше!». У дитячі роки він досконало вивчив німецьку, французьку та англійську мови. В юнацькі роки добре оволодів грецькою, турецькою, італійською, давньоєврейською і санскритом, згодом став ученим – орієнталістом світового рівня. Він переконливо довів, що українська мова дуже давня і що тисячу років тому стародавні кияни розмовляли говіркою, яка мала українське коріння.
Українська мова вижила попри заборони, переслідування, зневажливе ставлення, підступні дії. Як мовить наша геніальна поетеса Ліна Костенко, «О мово, ти іще жива. Тяжкі твої тортури . Колись творилися слова, тепер – абревіатури». Навіть у незалежній нашій Українській Державі часто рідне слово буває зневажене, безпритульне, понівечене, принижене байдужим ставленням до нього владних зверхників.
Хоч би скільки мов знала людина, все одно навколишній світ сприймає й оцінює крізь призму однієї, рідної мови і думає нею теж. Відомий філософ Вольтер колись казав, що основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя.
Про роль рідної мови в житті людини йшлося в виступі відомого громадського діяча , заступника Голови Спілки письменників України, екс-депутата Верховної Ради України, поета, письменника, директора видавництва «Український пріорітет», професора – Володимира Шовкошитного.
До заходу бібліотека підготувала виставку «До рідної мови торкнімось душею» та стенд «Говори українською правильно».
Глибоко запали в душу учасникам, студентам Центру професійної освіти інформаційних технологій та дизайну, слова В. Шовкошитного «Для мене не має сенсу жити, якщо не буде України. Найбільші мої цінності в душі – це : Україна і моя родина. Буде Україна і українська мова – безумовно».
Василь Симоненко серцем напророчив «Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не переможе мій народ!»
Ми щиро віримо, що краса і сила української мови пригорне до себе серця мільйонів людей.
Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу. Будемо щасливі бачити Вас в числі постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).
Немає коментарів:
Дописати коментар