Рідна мова – чиста мов роса

Письменниця Марія Морозенко – лауреат конкурсу «Рукомесло» в номінації «Твори для дітей», її етюд «Вони і лелеки» увійшов до сотні найкращих українських новел конкурсу «Сила малого», а рукопис повісті «Великий характерник Іван Сірко» здобув перемогу в конкурсі «Українська сила».

Марія Морозенко Миколаївна (15 березня 1969, с. Малин, Рівненська область) — українська поетеса, член Національної спілки письменників України.

Село Малин Млинівського району Рівненської області. Воно увійшло в історію як одне із стражденних сіл України, опалених війною. 13 липня 1943 року німецькі карателі зігнали жителів села у церкву і живцем спалили усіх. Згодом відзнятий документальний фільм про події цих часів відкрив багатьом цю страшну трагедію. 

Через 23 роки після трагедії, 15 березня 1969 року, у цьому селі народилася дівчинка, якій судилося увібрати біль рідної землі, вилити її на папір: 

Село моє, опалене війною, 

Нестерпний біль косив тебе, косив… 

“Усіх у ряд”

Із 2000 року авторка активно займається дитячою творчістю. Також Марія цікавиться українською історією, намагається осмислити її по-філософськи. У 2005 році вона видає поему «Княгиня Ольга». Презентація цієї книжки відбулася у Будинку вчителя. Продовженням історичної праці стала поема Марії Морозенко «Князь Святослав». 

Навесні 2006 року на світ з’явилася збірка «Елегія любові», у якій зібрано понад 150 віршів та поезій про кохання.

Сьогодні Марія Морозенко - письменниця і поетеса, патріотично віддана українському слову - намагається зібрати біля себе молодь з усіх куточків країни, щоб допомогти їм проявити себе і відкрити свій

талант. 

Зараз вона працює літературним редактором, а також є керівником культурологічної студії, що діє при Національному музеї літератури. 

Діти з захопленням слухали цікаві розповіді письменниці, приймали участь у читанні казок по ролям, відгадували загадки, вчилися складати вірші і невеликі казки. На закінчення заходу, учні брали автограф, робили селфі і просили завітати до їх школи ще раз. 

Маємо надію, що хтось з них в майбутньому понесе в світ ніжне, добре, поетичне слово.

Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу. Будемо щасливі бачити Вас в числі постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).