Сортуй сміття – рятуй природу

Проблема утилізації відходів знайома не тільки Україні, а й всьому світу. Кожна держава вирішує це питання по-різному: спалювання, захоронення, переробка, будування заводів, впровадження нових законів та правил. Однак, перший пункт, з якого усюди починалась боротьба з відходами – сортування сміття, проведення якого залежить саме від громадян.

Роздільний збір сміття для європейців та мешканців інших розвинених країн – повсякденна справа, як похід до магазину за продуктами. Коли подорожуєш Європою, впадає в очі велика кількість різнокольорових контейнерів для сміття. І чим розвиненіша країна, тим цих контейнерів більше. В Україні дуже маленький відсоток людей дійсно сортують відходи, хоча мають для цього можливості. Дехто не знає, з чого почати, а дехто просто не розуміє важливість сортування сміття.

Саме про це йшлося під час заходу, який відбувся в 9-Б класі СШ №27. Ведучою екологічного тренінгу стала голова Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» Л. В. Шпортюк.

Найперша та найважливіша причина для сортування сміття – зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище.

Деякі види відходів (наприклад, банальні батарейки або енергозберігаючі лампи), які люди бездумно кидають у смітник, надто небезпечні для навколишнього середовища. Вони токсичні і забруднюють повітря, ґрунти, поверхневі та підземні води. Тому викидати у контейнер з іншими відходами батарейку, лампочку або термометр – справжній злочин. 

Уявіть, лише одна пальчикова батарейка, потрапляючи на смітник, забруднює близько 20 м² землі або 400 л води. А якщо вони ще й горять, що в основному і трапляється на смітниках, то їх шкода для здоров’я людини збільшується в десятки разів. Саме тому їх треба класти в окрему закриту банку і відносити до пунктів збору небезпечних відходів.

До небезпечних відходів, окрім батарейок і енергозберігаючих ламп, відносяться залишки масел та масляні фільтри; рештки клею, фарби, лаку та розчинників; медичні відходи; хімікати та пестициди; ртутні термометри та інші відходи, що містять ртуть; акумулятори. Всі ці відходи ні в якому разі не можна викидати на смітник.

Сортування допомагає зменшити кількість відходів, які знаходяться на сміттєзвалищі, завдяки їх подальшій утилізації. Без цього сміття буде тільки накопичуватись, адже для його розкладання потрібно надто багато часу. Наприклад, картонні коробки розкладаються протягом 3-х місяців, офісний папір – 2 роки, консервні банки – 10 років, пластикові пляшки – 180-200 років, алюмінієві банки – 500 років. Важливість роздільного збору сміття важко переоцінити з екологічної точки зору, проте і з економічної також.

Більшість відходів, які потрапляють на смітник, придатні для повторного використання: папір, пластик, метал, скло та органічні відходи. З макулатури виготовляють нові паперові вироби, а також туалетний та пакувальний папір. До того ж, переробка макулатури зупиняє знищення лісів (1 т газетного паперу економить 1 т дерев). 

Київський картонно-паперовий комбінат щомісяця переробляє близько 30 тис.т макулатури. При цьому значну частину вторсировини він щомісяця змушений купувати за кордоном, оскільки в Україні практично не сортують сміття.

Безперечно, роздільний збір сміття є наріжним каменем у боротьбі з відходами, тому його не варто ігнорувати. Існує думка, що сортування відходів – це складно, незручно та вимагає багато часу, але це лише стереотип. Насправді, роздільний збір сміття не потребує особливих зусиль та швидко входить у звичку, потрібно лише знати кілька нюансів.

• В першу чергу, тверді побутові відходи (ТПВ) поділяються на: папір, скло, пластик, метал та органіку.

• У контейнер для макулатури можна класти: картон, папір, газети, журнали, рекламні буклети, невеликі брошури, конверти тощо. Проте не підлягають сортуванню та переробці: чеки, серветки, коробки для піци, паперові стаканчики, фантики, туалетний папір, паперові рушники та копірка.

• У контейнер для скла можна класти цілі та биті пляшки з-під напоїв, ліків або косметики. Не підлягають переробці кришталь, жаростійке та ударостійке скло.

• У контейнер для металу можна класти алюмінієві та консервні бляшанки, металеві кришки.

• У контейнер для органіки можна класти: м’ясні та рибні відходи, овочі і фрукти, лушпиння, хліб, напівфабрикати, кондитерські вироби та інші харчові відходи, залишки від чаю і кави, кімнатні рослини та квіти. Не можна класти: олію, молоко, соуси та інші рідкі харчові продукти.

Перероблені органічні відходи – чудове добриво, в якому особливо зацікавлені агрокомпанії. Також з них отримують домішки до кормів для тваринницької або рибної галузі та біогаз.

Роздільний збір відходів справа легка, проте чи достатньо однієї людини, яка вирішила зайнятися сортуванням, щоб почалися кардинальні зміни? Виявляється, що так.

Учасники заходу переглянули ролик за темою. Розділившись на дві команди, провели тренінг-гру «Кругообіг паперу і склад в природі» та отримали домашнє завдання – створити проект по роздільному сортуванню сміття в класі, крім того отримали запрошення відвідати гімназію «Росток», де працює ця система.

На завершення заходу, наша бібліотека провела анкетування щодо проблем екології та ролі бібліотек у формуванні екологічного світогляду молоді.

Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу. Будемо щасливі бачити Вас в числі постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).