Київ різних релігій

Наша бібліотека провела лекцію «Київ різних релігій» для студентів університету «Третього віку». Ведучим став відомий знавець київської старовини - Михайло Кальницький.

Упродовж століть на Русі-Україні зводили храми у славу Божу. Як правило, храмові споруди були міцними й красивими, тож вони найкращим чином представляють перед нащадками архітектурне мистецтво минулих епох. 

Найдавніший і найвідоміший монастир Києва та Київської Русі – це Києво-Печерська Лавра. Київську обитель було започатковано на пагорбах понад Дніпром. Імена її преподобних засновників – чернець Антоній та його учень Феодосій. Численні київські храми мають різну присвяту. Так, першу з мурованих церков, що стояла до 1240 року в «місті Володимира», – Десятинну, – було зведено на честь Богородиці. А соборний храм, спорудження якого завершив приблизно тисячу років тому Ярослав Мудрий, отримав назву на честь святої Софії – Премудрості Божої.

Лишаючись осередком православної віри, Київ завжди доброзичливо ставився до інших течій та віросповідань. Католики і православні, юдеї та мусульмани мешкали поруч та прагнули до вічного у своїх храмах.

Приміром, католицькі храми Києва, які називають польським словом «костьоли», оформлено в архітектурних стилях, притаманних Європейському зодчеству. Олександрівський костьол першої половини ХІХ століття на Костьольній вулиці, витримано у стилі класицизму. Миколаївський костьол початку ХХ-го століття на Червоноармійській вулиці (нині вулиця Велика Васильківська), увінчаний гострими шпилями, у формах середньовічної готики.

Київська Лютеранська церква (по-німецькому – «кірха») 1850-х років на Лютеранській вулиці, наслідує зразки поширеного в Німеччині романського стилю.

Юдейські молитовні будинки звичайно називають грецьким словом «синагоги», що в перекладі – «місця зібрань». Вже досить давно єврейське населення світу поділяють на східну та західну гілки. Чи не тому Центральна, або Хоральна синагога у Києві (1898 рік) нагадує старовинні європейські будівлі, а синагога на вулиці Щекавицькій (1835 рік), схожа на азіатські споруди.

Однією з найновіших релігійних будівель столиці – є мечеть Ар-Рахма (в перекладі з арабського означає «милосердя»). Знаходиться вона в історичній місцевості Києва на горі Щекавиця, біля старого мусульманського кладовища. Мечеть споруджено в сучасних східних формах та увінчано куполом, а поряд з нею зведено мінарет – вежа, яка скликає вірян до молитви.

Більше фото на сторінці в Instagram

Як бачимо, на київській землі знайшлося місця для багатьох різноманітних споруд з різних релігій. Сьогодні не існує однієї обов’язкової для населення віри, проте духовні чесноти, до яких усіма мовами закликають святі тексти, сприяють моральності та взаєморозумінню серед людей.

Михайло Борисович свою лекцію доповнював показом мультимедійної презентації, яка дала можливість слухачам здійснити екскурсію по релігійних спорудах. На закінчення зустрічі ведучий Михайло Кальницький презентував аудиторії свою книгу під назвою «Храми Києва», яка була схвально прийнята.

Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).