Напередодні Дня незалежності, в бібліотеці відбувся вечір-портрет «Зі славного роду Капністів: Марія Капніст» з циклу «Великі Українці». Вів захід художник і культуролог Юрій Нікітін.
Василь Капніст – офіцер, поет, гаряче любив Україну. Він ладен був жертвувати задля її відродження усім. Після відставки виїздить в Україну, де мешкає до кінця свого життя. Його маєток стає осередком шляхетської опозиції, важливим культурним центром. Діти В. Капніста зробили свій внесок в українське національне відродження. Олексій, знайомий Т. Шевченка, був близький до кирило-мефодіївців. Семен укладав словник української мови. В салоні, доньки поета Софії, в Полтаві бували М. Гулак, В. Білозерський, О. Навроцький. М. Драгоманов згадував, як ще підлітком застав на Полтавщині сліди впливу Капністів.
Особистий наголос був зроблений на житті і діяльності Марії Ростиславівни Капніст.
Народилась вона в 1914 р., в Петербурзі, закінчила студію Ленінградського драматичного театру ім. О. Пушкіна, виховувалась в кращих традиціях російської культури. В роки радянської влади, втратила все: дім, близьких людей, свободу.
Каторжні роботи в найвіддаленіших куточках країни, розлука з маленькою дочкою і самозречення від єдиного кохання: вона все витримала і знайшла в собі сили зайнятись улюбленою справою. А головне – добилась того, що в Україні було повернуто із забуття ім'я Василя Капніста, - її славного предка.
«В вогні не горить», - написано на гербі Капністів. Марія Капніст пройшла через жорстокі випробування і вистояла, не посоромивши своїх славних предків.