Знаменитий художник-авангардист Казимир Малевич – наш земляк, мав великий вплив на культурний простір не тільки в Україні, а й у світовому контексті.
За словами експертів, у світі існує дві найбільш відомих картини – "Джоконда" Леонардо да Вінчі і "Чорний квадрат" Казимира Малевича. І українці можуть по праву пишатися, що автор другого шедевра виріс і працював в Києві.
Робіт Малевича в Україні небагато, але все-таки вони є. Наприклад, останній автопортрет навіть знаходиться в приватній колекції в Києві.
Найвідоміший і в Україні, і у світі знавець творчості Малевича, мистецтвознавець і професор Дмитро Горбачов чимало сил витратив на те, щоб довести: Малевич був українцем. Та й сам супрематист часто писав листи українською мовою, надихався мотивами української народної творчості та вважав себе українцем.
Казимир Малевич народився у Києві, сталася це важлива подія у 1879-у році. Батько – поляк, директор цукрових заводів, мати – українка з Полтавщини, домогосподарка. Обоє батьків були родовими дворянами.
Народився Казимир в будинку по вулиці Бульонскій у Києві, пізніше перейменованої у вулицю Боженка. Зараз вона називається вулицею Казимира Малевича, але двоповерховий будинок №15 знесений в середині минулого століття; на його місці був побудований новий корпус Інституту електрозварювання АН УРСР.
Хрестили Малевича в костелі св. Олександра в Києві.
До 17 років майбутній художник жив з батьками, в основному в селах і невеликих містечках, де працювали цукрові заводи – на Поділлі (Ямпіль – до 12 років), на Харківщині (Пархомівка, Білопілля – з 1900-о року), на Чернігівщині (Вовчок, Конотоп – 1893-1895).
Таким чином, з упевненістю можна стверджувати, що Казимир Малевич виріс і сформувався в Україні
Малевич часто писав листи українською мовою, а іноді – на якійсь веселій суміші російської та української мов, з чого можна було зрозуміти, що останню він знає дуже добре
З 1928-о по 1930-й роки Казимир Малевич викладав у Київському художньому інституті. Цими ж роками датується активність Малевича в українській пресі – кілька десятків його статей про новаторство в мистецтві було надруковано у журналах Нова генерація (Харків) і “Альманах-авангард” (Київ).
Казимир Малевич – єдиний український художник, у творчості якого відбився Голодомор 1932-1933-о років, від якого померло від 4 до 10 мільйонів українців. Так, на малюнку олівцем, відомому під назвою “Де серп і молот, там смерть і голод” (цитата з популярної у 1920-30-і роки народної пісні), зображені три фігури, риси обличчя у яких замінені на серп і молот, хрест, труну.
Як і багато видатних діячів української культури, Казимир Малевич став жертвою сталінізму. Художник взагалі збирався переїхати з Ленінграда до Києва на постійне місце проживання, але саме у 1930-у році Йосип Сталін оголосив чистку всім без винятку фахівцям високої кваліфікації, називаючи їх “буржуазними інтелігентами”.
У тому ж 1930-у Малевича стали катувати в Ленінградському ОГПУ. Під тиском йому вводили воду до сечогінного каналу – вимагали зізнань у шпигунстві. Пізніше розвинулася хвороба простати, через яку Малевич і помер 15 травня 1935-о року.
Друзі Малевича згадували, що він хотів бути похованим з розпростертими руками – у формі хреста, мотиви якого, до речі, дуже часто зустрічаються у творчості художника. Так і сталося – Казимира Севериновича кремували у Москві, в супрематичний труні у вигляді хреста. Над могилою було встановлено дерев’яний кубічний монумент із зображенням чорного квадрата. Після похорону ходило багато чуток: наприклад, про те, що Малевич був похований одягненим у червону мантію.
У власних автобіографічних замітках Казимир Малевич виступає як українець.
Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу. Будемо щасливі бачити Вас в числі постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).
Немає коментарів:
Дописати коментар