Геній авангарду – Марк Шагал

Сьогодні знов були раді бачити учасників нашого кіноклубу, які переглянули черговий випуск кіно про життя та творчість Марка Шагала, в  бібліотеці ім. М. Костомарова 

Марк Захарович Шагал (Мойше Шагал, або Мовшa Хацкелевич Шагалов) народився 24 червня (6 липня) 1887 року в єврейскій родині в містечку Ліозно поблизу Вітебська або за іншими даними в самому Вітебську, в межі єврейської осілості Російської імперії. Красу дерев'яного Вітебська тих часів великий живописець Рєпін порівнював з Києвом і Нижнім Новгородом.

З 1900 по 1905 роки Шагал навчався у Вітебському чотирикласному училищі. У Вітебську художник познайомився зі своєю майбутньою дружиною, своєю єдиною музою – Беллою Розенфельд. У 1906 році Марк Шагал навчався образотворчому мистецтву в художній школі вітебського живописця Ю. М. Пена, а потім переїхав до Петербурга (його батько «кинув під стіл 27 рублів») і протягом двох сезонів займався в Рисувальній школі Товариства заохочення мистецтв, яку очолював Н. К. Реріх. 

У 1909-1911 роках Шагал продовжував заняття у Л. С. Бакста в приватній художній школі Е. Н. Званцевої. Жив Шагал дуже бідно, працював ретушером. Але малював дуже багато, дні й ночі безперервно. У Петербурзі написав свої знамениті картини «Похорон» та «Народження». Там же, в Петербурзі, він знайшов свого першого справжнього шанувальника, відомого адвоката, депутата Думи Максима Мойсейовича Вінавера. Вінавер придбав у Шагала дві картини і дав йому невелику стипендію для навчання в Парижі. 

У 1911 на отриману стипендію Шагал їде в Париж з метою продовження навчання. У французькій столиці він познайомився з художниками і поетами-авангардистами Максом Жакобом, Гійомом Аполлінером, критиком Канудо Блезом Сандраром. Париж Шагал полюбив одразу, називаючи його «другим Вітебськом». У роботах цього періоду вже відчувається вплив Пікассо, Матісса й інших, хоча вже тоді творчість Шагала носить печатку яскравої і неповторної індивідуальності. Його роботи починають виставлятися в Парижі. В 1914 році Шагалу влаштовують персональну виставку в Берліні. 

В 1914 році Шагал повертається до Вітебська. Він розраховував на три місяці, але залишився на 10 років: війна, революція... 

25 липня 1915 року відбулося весілля художника з Беллою. У них виросла дочка Іда, згодом – біограф і дослідник творчості Шагала. Після декількох років в Росії, в 1922 році, він переїхав до Франції, де прожив більшу частину свого життя. Він часто повторював тематики, витягнуті з єврейського життя та фольклору. Крім того, художник вкрай любив використовувати квіткові символи та символи тварини у своїх полотнах. 

В 1937 Шагал отримує французьке громадянство. В 1941 керівництво Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку запрошує художника переселитися з контрольованої нацистами Франції в США, влітку 1941 року сім'я Шагала приїжджає в Нью-Йорк. У 1944 помирає дружина художника, Белла.

В 1947 Шагал повернувся у Францію. В 1952 він одружується з «Ваві» - Валентиною Бродською. Другий шлюб був щасливим, але музою залишалася тільки Белла, він до самої смерті відмовлявся говорити про неї, як про померлу. Шагал так і не намалював жодного портрета Валентини, яка померла в 1997 році.

Шагал помер 28 березня 1985 році у прованському місті Сен-Поль-де-Ванс. Похований на місцевому кладовищі. До кінця життя в його творчості простежувалися «вітебські» мотиви. Існує «Комітет Шагала», до складу якого входять чотири спадкоємці художника. Повного каталогу робіт художника немає.

Відомі картини Марка Шагала: «I and the Village» (1911, музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк), «The Rabbi of Vitebsk» (інститут мистецтв, Чикаго). Його головні ранні роботи в основному включають фрески для єврейського державного театру. Шагал розробив декорації і костюми для балету Стравінського «Жар-Птиця» (1945). Дванадцять вітражних стекол Шагала, що символізують сімейства Ізраїлю, були показані в Парижі, Нью-Йорку. Після цього вітражі були встановлені в медичному центрі Хадасса в Ізраїлі. Також Марк Шагал виконав дві великі фрески для театру «Метрополітен-опера». Вони символізували джерела, тріумф музики, були встановлені в 1966 році. Більшість робіт автора виконані з видатною винахідливістю, майстерністю. Крім того Шагал ілюстрував безліч книг, включаючи «Мертві душі» Гоголя, «Fables» Лафотена, а також Біблію (1956).

Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу. Будемо щасливі бачити Вас в числі постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).