Маленькі діти – справжнісінькі вчені: вони ставлять батькам безліч запитань, гуляючи на вулиці вони підіймають із землі різні листочки й уважно їх вивчають, збирають жучків, спостерігають за павуками – навколишній світ для них надзвичайно цікавий.
На жаль, у процесі дорослішання, «маленькі науковці» поступово втрачають інтерес до пізнання. Для них наука, в майбутньому, – це лише шкільні предмети, знання яких марне в повсякденному житті. Однак вони помиляються, але є безліч способів нагадати дітям про те, що наука всюди. Вона впливає на наше життя, контролює природні явища й механічні об'єкти, з якими ми щодня контактуємо. Це означає, що все, що ми бачимо, чуємо, можемо спробувати на смак, до чого ми торкаємося й чий запах відчуваємо – це наша можливість пізнати щось із наукової точки зору.
Дитяча жага до експериментів просто безмежна! Як же так? Їм усе потрібно спробувати, розібрати, змішати, кинути. Так недалеко і до погрому. Тому, ми спробували спрямувати любов малечі садочку №467 до дослідів - у мирне русло. Нам знадобилося багато зусиль, щоб малеча у лабораторії професора Всезнамуса, мала змогу насолодитися цікавими, науковими дослідами.
Для початку нам треба було знайти собі помічників, які визначились завдяки загадкам. Кмітливі науковці вразили нас гарними знаннями та ерудицією, незважаючи на ще зовсім юний вік.
Як і належить всім вченим, наші « маленькі вчені» теж відповідали всім критеріям – мали відповідні знання, та академічний одяг, який став візитною карткою нашого заходу.
Перший дослід був пов'язаний з повітрям. Незважаючи на те, що діти повітря не бачать, не мають змоги спробувати його на смак та колір, але вони змогли його спіймати. Узявши звичайний поліетиленовий пакетик спробували набрати в нього повітря. От диво! Кожен з малюків утворив повітряну подушечку, зібравши повітря в пакет. Отже, малеча дізналась, у кімнаті повітря є, але воно прозоре та невидиме.
Наступний дослід «Папір, що не змочується». Діти взяли папір, поклали його на дно склянки, перевернули склянку, щоб переконатися , що папір не випадає. Потім повільно опустили перевернуту склянку в ємкість з водою, поки вона не сховається під водою. Потім ми її витягли і результат – папір сухий!!!! З дітьми зробили висновок: коли ми перевертаємо склянку догори дном і повільно опускаємо у воду – повітря залишається в ній. Вода через повітря не може потрапити у склянку.
А на завершення наших експериментів, ми здійснили віртуальну подорож до вулканів. Спочатку малеча зробила свої маленькі вулканчики у своїх склянках, з’єднавши всім відомі інгредієнти: соду та оцет. Спостерігали , які процеси тривають у середині. А потім спробували зазирнути у саме жерло вулкану!
А як призи, діти отримали міні-академічні шапочки на згадку про наші наукові досліди. Малеча дуже раділа і чекає нас наступного разу
Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу. Будемо щасливі бачити Вас в числі постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).
Немає коментарів:
Дописати коментар