Літня пора веселого відпочинку та чудового настрою триває. І навіть неочікувані примхи погоди – хмарки, дощ, вітер не можуть затьмарити безтурботного настрою.
Навпаки, саме негода дала нам ідею для нової зустрічі з нашими давніми друзями – вихованцями дитячого садочку № 388: вітер, що розігнав їх з вулиці, надихнув нас згадати свято, про яке сьогодні мало кому відомо.
Виявляється вітер має свій особистий день, свято, яке відзначають 15 червня. Ініціатором цього стали дві організації – Рада з енергії вітрів і Європейська асоціація вітроенергетики, що намагались привернути загальну увагу до потенціалу енергії, яку має вітер. Свій початок це свято взяло у 2007 році в Європі. Міжнародним він став через 2 роки.
Вітер є всюди, і в різних частинах світу його називають по-різному, залежно від його властивостей: вовкоїд, золотоноша, манго-фанго, козяча борода, косоокий Боб, котяча лапа, кур'єр ... і ще тисячі різних назв. І по силі бувають вони різними. Добрі та злі, вбивчі та освіжаючі, штиль, торнадо чи ураган – всі вони незмінні супутники нашого існування на планеті Земля.
З давніх-давен люди намагалися підкорити вітер або використати його можливості. Сила вітру була використана мореплавцями ще 3500 років до н.е. на вітрильних судах. Близько VII ст. до н. е. у стародавній Персії з'явились вітряні млини. У Європі про них відомо з середніх віків. Це були млини для подрібнення зерна, а пізніше для перекачування води. І в Україні вітряки мають доволі тривалу історію. Вони відігравали важливу роль в забудові сільських поселень, створювали особливий колорит і формували краєвид українського села.
Сьогодні ж вітер використовують у різноманітних сферах – від звичайного запуску повітряного змія до перетворення енергії вітру на електричну завдяки вітрогенераторам, у спортивних змаганнях з перегонів на вітрильних яхтах, у парасейлінгу, кайт-серфінгу, дельтапланеризмі тощо.
Ми теж вирішили погратися з літнім вітерцем, зробивши іграшку, яка використає силу вітру. Кольоровий папір, намистини, дерев’яні шпажки й ось вже робота кипить. Правильно розрізати заготовки, склеїти її куточки у вказаному порядку, підготувати держачки – все це робили наші маленькі майстри під час розповіді про те, як часто люди використовують вітер у своєму житті.
Звісно тільки старші дітки виконували всі операції самі, наймолодшим знадобилися наша допомога, але всі з невгамовним ентузіазмом підбирали собі хто строкаті листки паперу для яскравої вертушки, хто різнокольорові намистинки. Ніхто не схотів піти без закінченої поробки.
І ось вже втішливі, маленькі веселкові вітрячки готові до використання, а група, що збирається йти на прогулянку, готова до польових випробувань.
Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).
Немає коментарів:
Дописати коментар