Філологічний експрес

До Міжнародного Дня філолога, який щорічно відзначається 25 травня, бібліотекар нашої бібліотеки Марина Жученко підготувала філологічний експрес.

«Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові» – так красномовно говорить українське прислів’я про значимість людської мови та спілкування. Уміння точно і дотепно висловлюватися – важливий чинник комунікаційної та життєвої ефективності. Нам звично, що доросла людина вміє красиво говорити, міркувати, розуміти культуру інших народів. Та це не вроджена здатність, цьому необхідно вчитися щодня, а для удосконалення мови – вчитися протягом усього життя. 

І сьогодні, 25 травня в Україні відзначають – День філолога. Філологія – одна з найцікавіших наук, яка вивчає культурну спадщину народу, виражену як в літературній творчості, так і в мовній культурі.

Трохи історії: термін «філологія» з’явився в кінці ІІ – на початку І ст. до н.е. У перекладі з грецької мови означає «любов до слова». З розвитком філології як науки, розвивались перші філологічні професії: вчитель словесності, бібліотекарі, перекладачі, тлумачі текстів. Тому, День філолога – це свято не тільки для тих, хто зробив цю науку покликанням, родом занять, професією. Але й фахівців, які також плекають любов до слова, читання, писемності. Це сучасні лінгвісти та письменники, вчителі та викладачі в галузі мови, бібліотекарі та перекладачі, сценаристи та спічрайтери. Отож, наша головна мета та обов’язок – бути на варті наших культурних і духовних цінностей, берегти та примножувати ці багатства для нащадків, не дозволяючи неуцтву проникати і пускати своє коріння у наше життя.

До вашої уваги пропонуємо філологічний експрес!

Приємної подорожі!

А чи знаєте ви, що…

🚂«Абсурд» у перекладі з латинської мови означає «від глухого».

🚂 «Фудзіяма» у перекладі з японської означає «крута гора».

🚂 До XIV століття на Русі всі непристойні слова називалися « безглуздими дієсловами».

🚂У алфавіті кхмерів - 72 букви, а у Гавайському – 12, а в алфавіті тубільців острова Бугенвіль всього 11 букв.

🚂 Штучна міжнародна мова есперанто була створена у 1887 році варшавським лікарем Л. Заменгофом.

🚂 Латинська назва Міккі-Маус – Мікаел Міскулус.

🚂 В ООН існує тільки шість офіційних мов: англійська, французька, арабська, китайська, російська та іспанська.

🚂 «Ермітаж» в перекладі з французької означає «місце усамітнення».

🚂 У Стародавньому Єгипті абрикос називали «сонячним яйцем».

🚂Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів «дихлордифенілтрихлорметилметан». В ньому міститься 30 літер.

🚂 Найбільше перекладений літературний твір – «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.

Про просту та правильну мову: бездоганна, жива, доступна, вчена, звичайна, легка, зрозуміла, зразкова, народна, людська, натуральна, невимушена, побутова, повсякденна, проста, природна, розмовна, точна, чиста, щоденна, чітка, ясна.

А для батьків з дітками буде цікаво дізнатися значення назви місяців. Отож!

СІЧЕНЬ – назва походить від слова «січа». У давнину в цей час починали розчищати ділянки землі від корчів, щоб весною їх засіяти. Тому, цей промисел називали січа.

ЛЮТИЙ – цей місяць має люту вдачу: пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети.

БЕРЕЗЕНЬ – у цей місяць робили заготівлю березового попелу, що використовувався для виготовлення скла. Ця назва закріпилася у середині ХІХ століття, а в народі мав назву: крапельник, протальник, полютий, красовик.

КВІТЕНЬ – саме в цей час вся земля починає квітнути. Народні назви були такими: краснець, лукавець, дзюрчальник, апріль, що з латинської мови означає «сонячний».

ТРАВЕНЬ – у народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.

ЧЕРВЕНЬ – назва походить від слова «червець». Саме в цей час з’являється комаха червець (кошеніль), з якої добували червону фарбу (кармін), якою фарбували давньоруські стяги.

ЛИПЕНЬ – назва походить від слова липець (липовий мед). На цей час припадає період основного медозбору. В народі іноді називали: білець (час, коли відбілювали полотно), грозовик, дощовик.

СЕРПЕНЬ – походить від слова «серп» і це не дивно. Бо це знаряддя праці, яким жали зернові. Інші назви: густар, хлібочол, жнивець, городник, спасівець, барильник.

ВЕРЕСЕНЬ – назва прийшла з Полісся. У цей період цвіте верес – цінна медоносна рослина. 

Цей місяць також був: ревуном, бабським літом, заревом.

ЖОВТЕНЬ – час жовтіння листя. Місяць має цю назву ще з часів Київської Русі. В народі його називали: весільник, хмурень, грязень, зазимник.

ЛИСТОПАД – назва прийшла із західноукраїнських земель. У цей час опадає листя, листопадник.

ГРУДЕНЬ – від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. По таких дорогах їздити було важко – заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень.

Абетка побажань для всієї філологічної родини: творчої активності, гумору іскристого, енергії невичерпної, наснаги професійної, посмішки відкритої, теплоти родинної, фантазії бурхливої,успіху великого! 
Зі світом!

Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).