Блоґ бібліотеки імені М. Костомарова ЦБС Шевченківського району м. Києва

Ми підтримуємо всіх, хто отримує задоволення від читання і намагається вчитися все життя

середа, 20 травня 2020 р.

Поради психолога бібліотеки | Подарунки від карантину

Два місяці карантину – це не лише час, відведений для соціальної ізоляції. Це термін, впродовж якого ми жили, діяли, відчували, спілкувалися.

Сьогодні з телевізора ми постійно отримуємо потік деструктивної інформації: про загрози, кількість інфікованих, фінансові труднощі.

Пропонуємо подивитися на прожитий період з іншої точки зору. Адже люди отримали додаткові бонуси до можливості відпочити і абстрагуватися від вирішення робочих завдань.


Особистість 


Шалений темп життя через об’єктивні причини різко уповільнився. Ми отримали унікальну можливість побути на самоті – зі своїми думками, мріями, спогадами, почуттями. Адже нам простіше турбуватися про когось, цікавитися справами рідних, друзів. Та звичка «утікати» від себе нарешті потерпіла фіаско.

Люди згадали, що колись мріяли малювати, писати, багато читати, спати досхочу, вишивати… І нікуди не поспішати.

Кожен з нас неквапливо займався не тим, що потрібно дітям, керівнику, мамі, чоловікові, подрузі, а тим, чого хотіла сама людина.

У багатьох з нас з’явилися нові інтереси, захоплення.

Ми гостро відчули потребу у фізичній активності, переглянули своє меню, хтось навіть гімнастичні вправи вже почав робити. Цінність прогулянок на свіжому повітрі оцінив кожен.


Соціальні зв’язки


Нарешті з’явилася чудова можливість обдумати і пропустити через фільтр наші соціальні контакти – їх актуальність, вразливість, потрібність, ефективність. Багато людей, які забирали наш час порожніми балачками, залишилися в минулому.

А яким цікавим стало близьке спілкування з рідними дітьми, яких ми бачили лише під час сну; з коханими, для прояву почуттів до яких нам не вистачало ні сил, ні часу.

Ми вчилися підтримувати тих, хто справді потребував допомоги – самотніх сусідів, літніх родичів, для яких зазвичай не вистачало часу.

Ми вчилися співчувати.

Відроджували громадянську свідомість, відповідальність за події, які напряму нас не стосуються, але формують оточуючий світ.


Екологія


Мабуть, всіх нас радують повідомлення про те, як відновлюється природа, позбавлена господарського впливу людини. Сподіваємося, цей досвід впливатиме на нашу подальшу поведінку. Вже не підніметься рука викинути сміття на землю, заливати городи хімічними речовинами, палити суху траву.

А чи звернули ви увагу на аромат полуниці, яка з’явилася в магазинах? Вона справді пахне свіжою стиглою полуницею, а не гіркою задушливою синтетикою.

Природа настільки зраділа нашій ізольованості, що навіть дощами землю почала умивати, річки очищати, криниці наповнювати.

А скільки сміття ми повиносили зі своїх невеличких квартир? Очистили простір не для нових надбань непотрібного «скарбу», а для більшого притоку свіжого повітря – самої суті життя.



Фінанси або ще раз про екологію 


Ми вчилися економити. Це не про жадібність. Це про здоровий глузд.

Виявляється, в магазині можна купити вдвічі менше продуктів і витратити при цьому втричі менше грошей. Разом з тим, продуктів вистачає на більшу кількість часу. Ми купуємо лише те, що нам потрібно, а не скуповуємо непотріб, який потім викидаємо.

Переглянувши власний гардероб, дійшли висновку, що одягу і взуття вистачить ще на кілька десятиліть.

Сучасний ринок завалений нікому не потрібними речами, які ми – щедро «нагодовані» рекламою – звикли купувати. Вимушено вчимося розставляти пріоритети.

Менше грошей – менше непотребу. Нам здається – це чудове надбання!


А які позитиви від перебування на карантині помітили Ви, друзі?




Автор: Олена Черниш



Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).

Немає коментарів:

Опублікувати коментар