В Національному музеї літератури України для студентів університету «Третього віку» відбулася лекція знавця київської старовини та доброго друга нашої бібліотеки – Михайла Борисовича Кальницького. Студенти мали змогу заглибитися в історію Києва театрального та поспілкуватися з відомим істориком.
Театр володіє великою силою. Театральне дійство завжди вважалось могутнім засобом для формування особистості з високими, духовно-моральними якостями. Театр виховує глядачів через серця.
Особливе значення для історії театру в Києві має переведення в місто Дубненських контрактових ярмарків у 1797 році. На київські контрактові ярмарки крім купців та ділових людей з’їжджалися артисти. Тут виступали: польські, російські й українські трупи, балет з Іспанії, італійська опера. Тоді з’явилася необхідність в споруді театрального приміщення. Перший київський Міський театр був побудований М. І. Меленським в 1804-1806 роках на площі, що на той час називалась Кінною (після будівлі театру вона стала Театральна, а сучасна назва – Європейська).
У 1834 році був побудований перший у Києві літній театр у Маріїнському парку. Пізніше літні театри відкрилися в парку Шато-де-Фльор (у 1864 році), в парку «Ермітаж» на Трухановому острові (в 1890-і роки) і в Купецькому саду (Літній театр Купецького зібрання, 1901 рік). Концертно-театральний зал був також у Контрактовому будинку на Подолі, побудованому В. Гесте і А. І. Меленським у 1815-1817 роках.
У 1850 році затверджено проект будівництва нового міського театру на розі вулиць Володимирської та Кадетської. До того часу дерев’яна будівля першого театру почала руйнуватися й у 1851 році її було знесено. Камінний другий Міський театр (архітектор І. В. Читролі) відкрився тільки в 1856 році.
Датою народження київського оперного театру вважається 27 жовтня 1867 року, коли на офіційному відкритті Російської опери було поставлено «Аскольдову могилу» О. М. Верстовского. З 1870 -х років у Києві жив і працював композитор М. В. Лисенко, творець української оперної класики. Київську оперу неодноразово відвідував П. І. Чайковський, він залишив позитивні відгуки як про майстерність акторів і музикантів, так і про художнє оформлення спектаклів. У 1890 році композитор сам керував постановкою в Києві своєї опери «Пікова дама». У 1890-і роки було здійснено постановку «Снігуроньки» М. А. Римського-Корсакова, на якій був присутній автор, а С. В. Рахманінов диригував власною оперою «Алеко».
Театр Соловцова у 1910-і роки (тепер Драматичний театр ім. Івана Франка)
З кінця 188-х років в Міському театрі і театрі Бергоньє регулярно відбувалися гастролі російських драматичних колективів. Керівником однієї з таких труп М. М. Соловцовим (Федоровим) в 1891 році засновано Київське драматичне товариство, яке у 1893 році отримало назву «Драматичний театр «Соловцов». Це був перший київський постійний драматичний колектив. Після пожежі, що знищила у 1896 році Міський театр, Соловцов організував будівництво власного театрального будинку, на місці ж згорілого Міського до 1901 року, побудований новий Оперний театр. Соловцов і наступні керівники театру (після смерті засновника у 1901 році) з великою увагою ставилися до складу трупи та підбору репертуару, театр славився зразковою сценічною культурою.
Народні будинки, театр Садовського, «Малий теарт»
У 1902 році в Києві відкрилися два народних будинки – Лук’янівський та Троїцький, із залами для глядачів на 550 і 1000 чоловік. З Троїцьким народним домом пов'язаний важливий етап у розвитку української театральної культури – в 1907-1917 роках тут працював перший український постійний професійний театр М. К. Садовського.
За даними довідника 1907 р., в Києві на той момент існувало 7 постійних театральних сцен: театр Соловцова, Бертонье, Оперний, два народних будинки, театр у Контрактовому будинку і «Малий театр О. Крамської».
Новий період в історії Національного театру розпочався в 1918 році. Але це вже тема іншої зустрічі, на яку чекатимуть учасники заходу.
Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).
Немає коментарів:
Дописати коментар