Липень – середина літа, найтепліша пора року. Все живе в природі насолоджується теплом, сонячними днями. Повітря «промите» дощем пахне озоном, зеленню. Цвітуть різнокольорові квіти, плодоносять дерева. У повітрі витають чудові аромати. Літають бджоли й метелики, копошаться в траві жучки та комашки. Липень – верхівка літа!
В народі цей місяць має декілька назв: білець, грозовик, дощовик, липець. Мабуть, не дивно, що ми користуємося назвою «липень», бо на цей місяць припадає період основного медозбору. А за збір меду відповідають маленькі трудівниці – бджоли.
Бджілки – одні з найпрацьовитіших істот на нашій планеті. Вони великі трудівники лісів, полів, луків і навіть боліт. Бо квітучі рослини, овочі, фруктові дерева, цитрусові, кава, какао, кокос та інші культури залежать від бджіл. Вони потрібні один одному, щоб вижити. Без бджіл не буде овочів та фруктів і як не дивно – життя. Відомий вчений Альберт Ейнштейн вважав, що через чотири роки після того, як зникне остання бджола, зникне і людство. Є над чим замислитися.
Бджоли високоорганізовані комахи, із складною соціальною структурою. Це єдина комаха, яка виробляє їжу, яку споживають люди. Існує близько 20 тисяч видів бджіл. На перший погляд бджоли – маленькі комашки вагою 150 грамів. Але, вони унікальні: володіють відмінними математичними здібностями. Вчені стверджують, що ці комахи можуть вирахувати кути і навіть збагнути кривизну земної поверхні!
Але, особлива математична геніальність бджіл криється у важливішому аспекті їхнього життя – вулику. Медоносні бджоли будують свої стільники з воску, який виробляється залозами, розташованими на нижній частині черевця. Будуючи шестигранні або гексагональні комірки, бджоли якнайліпше використовують наявний простір. Виходять легкі, але міцні стільники, на які витрачають невелику кількість воску, де зберігається максимальна кількість меду для цього простору. Тож не дивно, що медовий стільник було названо «архітектурним шедевром, чудом інженерії».
Вчені змогли математично обґрунтувати і довести, що поділ простору на правильні шестикутники є найбільш ефективним, економічним. Нині принцип будови «медового стільника» використовують у будівництві літаків, проектуючи міцні та водночас не громіздкі конструкції, що дозволяють економити пальне.
Ще одне диво – механізм посадки медоносної бджоли. Не маючи бінокулярного зору як у людини, бджола вправно і м’яко сідає на обрану поверхню під будь-яким кутом. Для більшості комах таке завдання надто складне, адже у них близько посаджені очі з фіксованим фокусом, що не дозволяє їм точно визначити відстань. Як їй це вдається?
Проведені дослідження в Австралійському державному університеті показали, чим ближче бджілка наближається до об’єкту, тим швидше він збільшується в розмірі для неї і тому швидкість бджоли зменшується рівномірно. Перед самою посадкою швидкість бджоли спадає майже до нуля. Завдяки такому методу приземлення, простому й універсальному, вчені мають змогу вдосконалювати систему керування літаючих роботів.
Це тільки декілька цікавих фактів з життя бджіл. Тому, щоб дізнатися більше про ці унікальні створіння та яку роль вони відіграють у житті людини; скільки треба облетіти одній бджолі квітів, щоб приготувати 1 кг меду (до речі, треба бджолі відвідати 10 мільйонів квіток!!!!!!); які солодощі вони виготовляють – вся ця інформація знаходиться у книжках, які можна почитати у нашій бібліотеці.
А тим, хто вже трішки доросліший, можна заглибитись у біоміметику, тобто, використання біологічних методів живої природи (тварини, птахи, комахи і т.д.) та структур (мушлі, квіти) завдяки спостереженню та дослідженню для розробки інженерних рішень, щоб потім зробити свої власні відкриття, втілюючи у практичні конструкції.
Тож, пізнаємо світ разом та великих вам звершень!
Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).
Немає коментарів:
Дописати коментар