Моральний авторитет

29 липня виповнюється 155 років з дня народження Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Пропонуємо дізнатися біографію та найцікавіші факти з життя цієї видатної особистості.

29 липня 1865 народився видатний український церковний діяч, знаменитий митрополит Андрей Шептицький (світське ім’я – граф Роман Марія Олександр Шептицький; 1865-1944), настоятель Української греко-католицької церкви в 1900-1944 роках, Митрополит Галицький, охоронець Київського митрополичого престолу.

Митрополит Андрей був покровителем митців, студентів, а також новатором в екуменізмі.

Коротка біографія: 

Митрополит української греко-католицької церкви, граф.

Народився у селі Прилбичі (Яворівський район Львівської області).

17 грудня 1900 — номінований митрополитом Галицьким

1903 – засновує «Народну Лічницю», яку згодом переобладнали у сучасний шпиталь

1910 – ініціатор створення Земельного банку у Львові

1918 – стає членом Української Національної Ради ЗУНР-ЗО УНР

1928 – створює Львівську богословську академію, єдиний ВНЗ на українських землях у складі Польщі.

1941 – очолює Українську Національну Раду.

1 листопада 1944 – помер після ускладнення грипу. Наступником митрополита стає Йосип Сліпий.

Цікаво знати:

✜ Народився у дуже багатій сім'ї, проте обрав шлях монаха. 

✜ Андрей Шептицький міг би бути чудовим гравцем у баскетбол – його зріст був 2 метри 10 сантиметрів. 

✜ Все життя боровся із ревматизмом і навіть отримав офіційний дозвіл вести Службу Божу сидячи. 

✜ Відомий меценат. Посилав вагони зерна в Україну у часи Голодомору, рятував євреїв під час Голокосту. Передав близько мільйона доларів сиротинцям. 

✜ Улюбленою стравою митрополита була варена картопля із підсмаженою цибулею та горнятко кислого молока. 

✜ Митрополит був бібліофілом, його колекція становила понад 20 тисяч примірників. 

✜ Пам'ятник Андрею Шептицькому поставили іще за життя – у 1935 році. 

✜ 14 серпня 1944 року – організував таємне вивезення понад 2000 єврейських дітей. 

Поліглот і меценат: ТОП-10 цікавих фактів з життя митрополита Шептицького 

✠ Факт 1: походив з дуже знатної, заможної та віруючої родини. Родина Шептицьких була однією з найдавніших українських боярських родин. Батько Андрея, Іван Шептицький, походив із древнього лицарського роду Сасів, який отримав своє шляхетство від самого Данила Галицького за особливі заслуги перед князівством. Грамоту на земельні володіння цій родині ще 1284 року надав Лев Данилович, галицько-волинський князь. Загалом Шептицькі дали країні багато відомих імен у розвитку греко-католицької та польської римо-католицької церков. Серед найбільш відомих – Варлаам та Атанасій і Лев Шептицькі, які були засновниками собору Св. Юра у Львові. 

✠ Факт 2: знав багато іноземних мов. Митрополит вільно володів більш ніж десятьма іноземними мовами. Серед них – польська, англійська, французька, німецька, староєврейська та латинська мови. Завдяки своїм знанням митрополит під час своїх візитів до США, Канади, Бразилії та Аргентини міг обходитися без посередників та перекладачів. 

✠ Факт 3: реформував УГКЦ разом з Папою Римським. Шептицький мав особисту зустріч з Папою Левом ХІІ. Під час цієї зустрічі з Папою він розповів про своє бажання йти у монастир Василіянського Чину. Понтифік у той час мав грандіозні плани щодо УГКЦ і тому благословив рішення Шептицького піти у монастир. У 1900 році Папа оголосив Андрея Шептицького митрополитом Галицьким. Відтоді розпочався розвиток греко-католицької церкви в Україні, зокрема у Галичині. 

✠ Факт 4: відкривав академії, музеї, школи, садки та лікарні. За своє життя Андрей Шептицькй встиг відкрити Львівську греко-католицьку богословську академію, Богословське наукове товариство, український католицький інститут. У 1905 році митрополит засновує Український національний музей та відстоює ідею Українського університету у Львові. Також Шептицький підтримував діяльність приватних шкіл, товариства «Просвіта», «Рідна школа», НТШ, об’єднання «Луг», «Пласт» тощо. Крім того, глава УГКЦ відкривав садочки і школи, допомагав молодим художникам. У соборі Св. Юра Митрополит організував Народну школу ім. Грінченка для бідних дітей. Шептицький віддав усі свої землі для створення там шкіл, а також заснував Народну лічницю, де могли безкоштовно лікуватися ті, хто не міг дозволити собі лікуватись за гроші. 

✠ Факт 5: був посмертно удостоєний нагороди Яна Карського за порятунок євреїв. У страшні часи Голокосту Андрей Шептицький переховував євреїв від нацистів. Чоловікам та жінкам, за ініціативи владики, видавали фальшиві документи, аби ті могли втекти за кордон. Також митрополит організував таємне вивезення 2000 дітей євреїв 14 серпня 1944 року. Дітей переховували у криптах, у монастирських школах, сиротинцях Львова та на околицях. Крім того, митрополит писав листи нацистському керівництву, в яких засуджував переслідування та знищення євреїв. За це та іншу підтримку євреїв митрополита не раз висували на звання «Праведника народів світу». 

✠ Факт 6: отримав право правити Службу Божу сидячи. Митрополит все життя стійко боровся з важкою хворобою. В дитинстві Андрей перехворів на скарлатину. Хвороба дала серйозні ускладнення, які згодом привели до ревматизму. Через те, що захворювання постійно прогресувало і прикувало Шептицького до інвалідного візка, у 1939 році митрополит навіть отримав спеціальний дозвіл від Апостольської столиці – правити Службу Божу сидячи. 

✠ Факт 7: реформував банківську систему. До Шептицького УГКЦ не один раз намагалась створити свій банк. Але їй не вдавалось цього зробити. Владика Шептицький зміг. Для початку він створив українське страхове товариство «Дністер», яке надавало послуги усім релігійним об’єднанням. А коли у «Дністрі» накопичився певний капітал, Шептицький перетворив страхову компанію у банк, який не лише успішно працював, але й збільшував свої фінансові можливості. З часом митрополит створив фінансові гілки у селах та районах, довів до людей, що, вкладаючи гроші, вони згодом отримають від цього блага у своєму повсякденному житті. 

✠ Факт 8: віддав до музею понад 3 тисячі книг. Шептицький був справжнім мисливцем за інкунабулами, пам’ятками українського письменства та культури. Він постійно привозив з Європи цікаві екземпляри книг. Спеціально для своїх пергаментних скарбів владика навіть замовляв книжкові полиці з Італії. Національний музей у Львові отримав від Андрея Шептицького величезну літературну спадщину у понад 3 тисячі книг. Кількість книг могла бути набагато більшою – колекція митрополита нараховувала не менше 20 тисяч. Проте у радянські часи після смерті владики більшість книг з його колекції було спалено. 

✠ Факт 9: пережив політичні репресії та переслідування радянської влади. Митрополит Шептицький та його родина потерпали від переслідувань радянської влади. У 1939 році брата владики Лева разом з дружиною та дітьми розстріляли співробітники НКВС, а маєток родини розграбували та понищили. Під час Першої світової владику відправили у заслання. Проте це не зламало дух Шептицького. Після повернення на Батьківщину митрополит все одно продовжував розвивати церкву. 

У вересні 1944 році Андрей Шептицький тяжко захворів. Передчуваючи свою смерть, він скликав до себе монахів, яким заповів не здаватися перед більшовицькою владою. «Наша Церква буде знищена, розгромлена більшовиками. Але держіться, не відступайте від віри, від святої Католицької Церкви. Вона буде гарнішою, величавішою від давньої та буде обнімати цілий наш народ. Україна звільниться від свого упадку та стане державою могутньою, з’єднаною, величавою, яка буде дорівнюватися другим високо розвинутим державам», – це було останнє передбачення блаженного митрополита Андрея Шептицького. 

✠ Факт 10: перший пам’ятник митрополиту звели ще за його життя. У Львові перший пам’ятник митрополиту відкрили у 1935 році – у день 30-річчя Національного музею. Скульптура Шептицького розмістилася на подвір’ї музею на вулиці Мохнацького (Драгоманова). На відкриття прийшла уся галицька інтелігенція. Автором першого пам’ятника Шептицькому був відомий у той час Сергій Литвиненко. Цей пам’ятник знищила Радянська влада після Другої світової війни. Згодом багато разів йшлося про відновлення пам’ятника, але цього так і не сталося. Другий пам’ятник Митрополиту у Львові з’явився 26 липня 2015 року на площі Святого Юра. 

Послання митрополита Андрея Шептицького по-різному резонують у кожному, хто знайомиться з його наукою та життєвим шляхом. Але завжди і практично для кожного таке знайомство закінчується внутрішніми змінами, духовним оновленням та прагненням дізнатись та зробити більше, змінити щось на краще.

За матеріалами

Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).