Батько альтернативної української Історії

Зміни, що відбуваються в суспільстві знаходять своє відображення і в художній літературі, яка реагує на нові ситуації, запити різних людей. Сучасна українська література яскрава і різнопланова, в ній більше півсотні конкурентоспроможних авторів, твори, яких варті того, щоб їх знати. 

І серед них «батько» української альтернативної історії – Василь Кожелянко – поет, прозаїк, журналіст. Жив у селі Кам’яна (Буковина), працював у чернівецькій пресі. Автор збірок поезій та 13 прозових творів. 

Сучасна українська культура як канал комунікації та формування світогляду

Цивілізований світ – це світ, де культура займає центральне становище. Чи здатна культура змінити виміри життя? Про це можна сперечатися. Але те, що культура впливає на буття людей – це аксіома.

Про стан і місце в суспільстві нинішньої української культури розповіли ведучі - директор компанії PR-Prime, засновник і власник видавництва «Кальварія» Петро Мацкевич та Ксенія Мацкевич - керуючий партнер компанії PR-Prime, координатор PR-Space Congress, головний редактор часопису «Театральна пектораль».

Відеоперегляд фільму "Куренівська трагедія" за участю Петра та Ксенії Мацевич, керуючих літературною агенцією «M S Brand Corporation»

"Помпея 20-го століття" назвала радіостанція «Голос Америки» Київський ранок 13 березня 1961 року. Події розгорталися за сценарієм фільму-катастрофи. О 0:20 прорвало дамбу, і 14-метрова стіна рідкої пульпи, змітаючи все на своєму шляху, ринулася по схилу до Куренівки. Стихія знесла 22 приватних будинки, 5 двоповерхових і 12 одноповерхових державних споруд, два гуртожитки.

Офіційно загиблими в наслідок куренівської трагедії було визнано 150 осіб, хоча за словами одного з представників КДБ, лише на кінець березня їх було відкопано 2800. 

Довгий час усе, що стосувалося найбільшої в Києві техногенної катастрофи середини минулого століття, було таємницею за сімома печатками.

Сьогодні вже не гриф «Секретно», а забуття тяжіє над Куренівкою і тому вихід фільму Руслана Горового – журналіста, автора і керівника проекту «Служба розшуку дітей», режисера низки документальних та короткометражних ігрових фільмів: «Київський потоп», який учні 8-го класу переглянули та прийняли активну участь у спілкуванні з Петром та Ксенією Мацевич, можливо дасть поштовх прорвати замовчування цієї страшної катастрофи і внести її до підручників новітньої історії України.