Наша держава завжди знаходилась в центрі міжнародної політики. А причиною цього є те, що Україна розташована в самому центрі Європи.
Ідея європейської інтеграції України має глибокі історичні корені. Її започаткували ще члени Кирило-Мефодіївського братства, а вже пізніше цю ідею проповідували в своїх працях такі відомі постаті як Іван Франко та Михайло Грушевський.
Сьогодні Україні дуже важко, адже знову стоїть питання вибору. (Якби він був лише нашим!) Москва, яка породжує, вигодовує і пестить нових "кочубеїв", була і досі є найголовнішим викликом у всьому: історії, культурі, політиці та моралі. Те, що дотепер здавалось безвихіддю, фатальністю, нарешті втрачає ознаки нездоланної приреченості. Об'єднавшись із західною спільнотою, тобто повернувшись до свого ментального, історичного і культурного коріння, ми стаємо на шлях успішного розвитку держави в європейській сім'ї. Для цього ми маємо щонайменше хотіти бути подібними і прагнути досягти її критеріїв. І зробимо так вже хоча б через інстинкт самозбереження, тому що це, мабуть, останній шанс і одночасно гарантія нашого виживання як етносу, нації й держави. Це – вже наш, український, політичний та моральний обов'язок.
Але цього разу Захід має сказати нам своє чітке «так». У тому числі й як вибачення за всі завдані саме українцям жахливі кривди минулого століття. Це теж було б дуже морально.
«Поклик розуму» кличе на Захід. Бо саме він дає шанс на оновлення, на перетворення, образно кажучи, «лаптей» на лептопи.
Про це і йшлося під час «круглого столу». Володимир Станіславович розповів про головні програмні напрямки партії «Ми Українці», а також відповів на всі запитання учасників зустрічі. А працівники бібліотеки підготували тематичну підбірку матеріалів з питань геополітики, де були представлені також і статті В. Огризка.
Немає коментарів:
Дописати коментар