Обговорення статті «Співробітництво України і НАТО»

В бібліотеці відбулося обговорення статті кандидата історичних наук, доцента М. В. Кордон «Співробітництво України і НАТО».

"Крим наш" як політичний міф | Обговорення книги

З нагоди Дня Автономної Республіки Крим в бібліотеці відбулось обговорення книги Сергія Громенко «#КрымНаш. Історія російського міфу».

Обговорення книги Дмитра Малакова «Оті два роки… У Києві при німцях»

З нагоди 85-річчя від дня народження відомого українського письменника, краєзнавця-києвознавця, мистецтвознавця та історика архітектури – Дмитра Малакова, наша бібліотека провела обговорення його книги «Оті два роки… У Києві при німцях».

Українські вибори 2019 року: доленосний вибір нашої країни

Нещодавно наша бібліотека організувала воркшоп, який відбувся в приміщенні ЗОШ № 70. В ньому взяли участь бібліотекарі шкіл Шевченківського району. 

Ведучим став історик-міжнародник, політолог Руслан Борисович Гарбар. Саме його статті в газеті «День», які публікувалися протягом 2018 року, стали основою обговорення.

Пенсія 2017: що нового?

Питання пенсійного забезпечення стосується кожної української сім’ї, тому в нашій книгозбірні було проведено круглий стіл з представниками Пенсійного фонду Шевченківського району м. Києва та мешканцями мікрорайону Нивки.

За даними Пенсійного фонду, середня пенсія в Україні дорівнює 1745 грн. Але у переважної більшості - 12,3 млн чол. - пенсія нижча середньої. Як підрахувала Держслужба статистики, серед усіх пенсіонерів пенсію за віком отримують 9 млн, решта 3,3 млн - це пенсіонери по інвалідності, яких підвищення не торкнеться.

Обираємо оптимальний метод управління багатоповерхівками

Нещодавно законодавство, щодо врегулюванню відносин у сфері реалізації права власності в багатоквартирному будинку, зазнало помітних змін.

Зокрема, було прийнято Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 р. № 417-VIII.

Законом запроваджено низку нововведень, спрямованих на забезпечення співвласників багатоквартирних будинків дієвим механізмом для прийняття рішень щодо утримання й управління спільним майном.

Громадське обговорення "Топонімічні новації в Києві"

У матеріалі під назвою "Що з минулого нам потрібне в майбутньому?" ми вже розповідали про актуальну на сьогодні тему: відновлення історичної топоніміки столиці та запрошували всіх небайдужих киян приєднатися до круглого столу з даного питання.

Прекрасні літні дні спливають дуже швидко, і зовсім непомітно підійшов час для обговорення, темою якого стало перейменування вулиць Києва.

Круглий стіл був надзвичайно цікавим, пізнавальним та активним, адже його ведучим став один з найвідоміших дослідників київської старовини, історик, літератор та журналіст Михайло Кальницький. 

Що з минулого нам потрібне в майбутньому?

Протягом останнього року київська міська влада повернулась до відновлення історичної топоніміки столиці, а також до перейменування вулиць Києва, назви яких пов’язані з діячами тоталітарного режиму.

А їх є чимало. Майже 100 вулиць столиці підпадають під перейменування відповідно до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Розраховуємо субсидію разом

Актуальне та нагальне питання оформлення безоплатної допомоги від держави, що має назву субсидія, яке віднедавна почало тривожити громадян нашої країни, вже було детально розглянуто на блозі нашої бібліотеки BIBLIO-NIVKI ПДГ у матеріалі під назвою "Субсидії та все, що про них потрібно знати". 

Адже в умовах, коли зарплати та пенсії не підвищують, багатьом сім'ям буде не під силу оплачувати комунальні послуги, і вони потребуватимуть допомоги від держави.

Чи виросте білий лебідь із бридкого каченяти?

Пошук альтернативних джерел енергії є не лише основою побудови конкурентоспроможної економіки, але й часто умовою самого існування енергодефіцитних країн.

Сьогодні до нас завітав професор, доктор фізико-математичних наук КНУ ім. Т. Шевченка, автор статті "Чи виросте білий лебідь із бридкого каченяти?" Володимир Іванович Висоцький. Присутні на заході студенти Університету третього віку взялии активну участь у обговоренні статті, адже її тематика надзвичайно актуальна в умовах сьогодення.

У статті йде мова про перспективи створення та використання реальної альтернативи традиційному вуглеводному паливу і не менш традиційній "урановій" ядерній енергетиці. Йдеться про створений в 2011 році італійським інженером, на основі цих процесорів, реально працюючий тепловий генератор, який отримав назву - каталізатор енергії.

Концепція розвитку освіти: надбання і ризики

За часи незалежності України не було такого покоління школярів, які б не підпали під експеримент: то змінювали систему оцінювання знань, то програми. 

Сьогодні Міністерство науки і освіти пропонує провести реформу не тільки вищої, але й середньої та дошкільної освіти. Проект Концепції майбутніх змін (на період 2015-2025 рр.) було презентовано розробниками з метою його обговорення в педагогічному середовищі, а також в батьківському колі.

Перше таке міні-обговорення за основними положеннями Проекту Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років відбулося в бібліотеці ім. М. Костомарова, а участь в ньому взяли педагоги-організатори СШ району.

Метою обговорення стало підключення широкого педагогічного загалу до громадського обговорення Проекту Концепції розміщеного на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки для громадського обговорення та надання своїх пропозицій.

Також на заході було презентовано підготовлений бібліотекою посібник "Сто книг, які потрібно прочитати, щоб зрозуміти себе і епоху", який працівники передали до бібліотек СШ району.

Де майбутнє України: на Сході чи на Заході?

Наша держава завжди знаходилась в центрі міжнародної політики. А причиною цього є те, що Україна розташована в самому центрі Європи. 

Ідея європейської інтеграції України має глибокі історичні корені. Її започаткували ще члени Кирило-Мефодіївського братства, а вже пізніше цю ідею проповідували в своїх працях такі відомі постаті як Іван Франко та Михайло Грушевський. 

Сьогодні Україні дуже важко, адже знову стоїть питання вибору. (Якби він був лише нашим!) Москва, яка породжує, вигодовує і пестить нових "кочубеїв", була і досі є найголовнішим викликом у всьому: історії, культурі, політиці та моралі. Те, що дотепер здавалось безвихіддю, фатальністю, нарешті втрачає ознаки нездоланної приреченості. Об'єднавшись із західною спільнотою, тобто повернувшись до свого ментального, історичного і культурного коріння, ми стаємо на шлях успішного розвитку держави в європейській сім'ї. Для цього ми маємо щонайменше хотіти бути подібними і прагнути досягти її критеріїв. І зробимо так вже хоча б через інстинкт самозбереження, тому що це, мабуть, останній шанс і одночасно гарантія нашого виживання як етносу, нації й держави. Це – вже наш, український, політичний та моральний обов'язок. 

Але цього разу Захід має сказати нам своє чітке «так». У тому числі й як вибачення за всі завдані саме українцям жахливі кривди минулого століття. Це теж було б дуже морально. 

«Поклик розуму» кличе на Захід. Бо саме він дає шанс на оновлення, на перетворення, образно кажучи, «лаптей» на лептопи. 

Про це і йшлося під час «круглого столу». Володимир Станіславович розповів про головні програмні напрямки партії «Ми Українці», а також відповів на всі запитання учасників зустрічі. А працівники бібліотеки підготували тематичну підбірку матеріалів з питань геополітики, де були представлені також і статті  В. Огризка.

Роксолана - міф чи гордість України

«Як пташка клює, так і письменник по крихті збирає звідусіль інформацію. Я намагався написати роман, максимально наближений до дійсних подій»

Павло Загребельний 

Художній доробок Павла Загребельного гідний подиву, як за обсягом так і за багатогранністю. Одне з важливих місць у  його творчості посідає жінка, адже письменник підносить її  до висот людського духу, розкриваючи символ українського жіноцтва - Роксолану.

Отож, мова піде про «Історичний роман Павла Загребельного «Роксолана», який став темою сьогоднішнього обговорення.

Перший твір про Роксолану з’явився у Франції у 1556 році за 2 роки до смерті султанші. Про неї також писали італійські дипломати, що були при турецькому дворі та Вольтер. В Україні вперше написав про неї в «Історії Туреччини» в 1924 р. А. Кримський. Цей твір і став джерелом натхнення для Павла Загребельного у написанні свого роману.

До речі, телефільм «Роксоляна» знятий не за романом П. Загребельного, а за