Наша бібліотека вже два роки співпрацює з Київським міським центром реабілітації дітей з інвалідністю, а сьогодні відбулось перше заняття "Школи батьківства", відкритої на їх прохання.
Ведучою заходу стала психолог нашої бібліотеки Олена Черниш. Олена Степанівна - психолог в галузі розвитку емоційного інтелекту, корекції невротичних розладів, наслідків психологічної травми та проблем розвитку особистості.
Тема була досить важкою: «Коли і як говорити з дітьми про секс?», особливо якщо діти з інвалідністю. «Занадто рано» не буває. Часто батьки думають, що треба починати говорити на тему сексуальності років в 10-12, а в цей період, насправді, дитина відчуває відразу до цієї теми, не хоче про це говорити. Починати розмову потрібно набагато раніше.
Тема була досить важкою: «Коли і як говорити з дітьми про секс?», особливо якщо діти з інвалідністю. «Занадто рано» не буває. Часто батьки думають, що треба починати говорити на тему сексуальності років в 10-12, а в цей період, насправді, дитина відчуває відразу до цієї теми, не хоче про це говорити. Починати розмову потрібно набагато раніше.
– Коли п’ятирічна дитина у вас запитує «Що таке секс?», ви можете розгубитися: а якщо я скажу щось зайве, або дитина не про це запитує, або у неї проявиться цікавість, якої раніше не було?» - пояснює психолог. – Не бійтеся. Скажіть дитині, що це дуже класне питання і це тема, яку можна обговорити, але прямо зараз я не готова чи не готовий.
Скажіть: я знайду якісь матеріали, і ввечері чи в суботу ми з тобою знайдемо час і будемо шукати відповіді. Обов’язково виконайте свою обіцянку. Не обов’язково купувати книгу саме про секс, можна почати з книг про фізіологію, анатомію, почуття. Читати разом, дискутувати.
Обговорюйте події – наприклад, ви разом почули по телевізору щось про вагітність, можна запитати у дівчинки – чи знає вона, що це означає, і так почати розмову. Старшим дітям давайте зрозуміти, що відкриті для розмови на будь-які теми.
Пропонуйте інформацію: книги, відео-роліки, лекції з фізіології і сексуальності – «Дивись, яка прикольна книга мені попалася!», «А ти знала, що….». Це може спершу бути ніяково для дітей, але, зрештою, вони зрозуміють, що ви завжди готові обговорити і підтримати їх у різних ситуаціях.
Вчителі та батьки не можуть перекидати відповідальність одне на одного, а мають працювати як партнери (тим паче, що за українським законодавством відповідальність за секс-освіту – на батьках).
Важливість секс-освіти у школах ілюструє статистика європейських країн. У Швеції секс-освіту офіційно ввели в школи в 1955 році: обов’язково для всіх дівчаток і хлопчиків. Зараз у країні середній вік початку сексуального життя – 17-19 років (в Україні – 13-16 років). Швеція займає перше місце у світі за мінімальною кількістю підліткових вагітностей: лише чотири-п’ять на тисячу підлітків, а в Україні – 44 вагітностей на тисячу підлітків.
– У нас поки що викривлене розуміння секс-освіти. Багато хто думає нібито це про те, як займатись сексом. А насправді це про зовсім інші речі: гігієну, фізіологію, тіло, безпеку.
Хлопчикам набагато важче поговорити зі своїми батьками про контроль над своїм тілом, щоб не було небажаної вагітності і про те, як відмовитись від сексу. 46% юнаків не мали жодної інформації про правильну контрацепцію під час першого сексуального досвіду.
Ці та багато інших питань піднімали учасники зустрічі, яка була потрібна та корисна (про це свідчать коментарі присутніх до публікації про захід на сторінці Центру у Фейсбук).
Психолог бібліотеки відповіла на усі питання батьків, а також показала дієві методи переключення дітей під час психосексуальних напруг.
Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу. Будемо щасливі бачити Вас в числі постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).
Немає коментарів:
Дописати коментар