Ґудзик та шнурівка для веселої мандрівки

16 листопада, начебто звичайний день, але для кравців та філобутоністів сьогоднішній день святковий. Чому? Бо сьогодні – Всесвітній День ґудзиків. Так-так, але таке свято, як не дивно, існує! І всі ми маємо пряме відношення до нього, бо кожен з нас має одяг, на якому є ґудзики: чи то для краси, чи то з практичності. 

Якщо зазирнути в історію ґудзиків, то дізнаємось, що цей елемент одягу не був таким, яким ми звикли його бачити. В давнину замість ґудзиків використовували зав’язки, шнурівки, вироби з рослин і кісток тварин. Найстаріші ґудзики були зроблені з черепашок, також використовували кістки, камені, глиняні зліпки, палички та металеві злитки – про це свідчать археологічні знахідки, що були знайдені в долині ріки Інд та датуються вони ІІІ тисячоліттям до нашої ери. 

Для наших предків ґудзик був своєрідним амулетом для відлякування злих сил та пристріту. Всередину ґудзика клали невеликий камінчик, який бриньчав при ходьбі. Тому, «ґудзик» і «пугач» - однокореневі слова. 

Досить дивно, але це факт, чоловіки першими почали використовувати ґудзики ніж жінки, які ще довго надавали перевагу шпилькам. 

Змінювалися часи та вподобання і ґудзик став своєрідним предметом розкоші. Велика кількість ґудзиків на одязі вказувала на високий статус людини в суспільстві. У часи Відродження чоловічий одяг був розкішним та яскравим, а ґудзики надавали йому додаткового блиску, адже виготовлялися з дорогоцінних металів. Історія ґудзиків нерозривно пов’язана з ім’ям французького короля Франциска І, який замовив у ювеліра 13600 крихітних золотих ґудзичків, для обробки свого оксамитового костюма. А для спадкоємця айстро-угорського престолу ерцгерцога Франциска-Фердинанда ґудзики зіграли злий жарт. В 1914 році на нього було скоєно замах та поки на мундирі порозстібали всі ґудзики, дорогоцінний час було втрачено. Через кілька хвилин він помер. 

Окрім розкоші та декоративних функцій, ґудзики мають розпізнавальне значення, завдяки чому можна було визначити до якої категорії і якій установі належав її володар, в які роки служив і в яких чинах значився. 

У світовій практиці ґудзики стали предметом колекціонування, а деякі унікальні екземпляри навіть музейними експонатами.У 1939 році в Чикаго з’явилося перше суспільство філобутоністів, тобто людей, які колекціонують ґудзики. Так китайський колекціонер Бо Джінфанг потрапив навіть до Книги рекордів Гіннеса, завдяки такому захопленню. Він зібрав колекцію, яка налічувала 110 тисяч примірників ґудзиків. Жаклін Кеннеді мала чудову колекцію французьких емалевих ґудзиків. 

Окрім музеїв, колекцій цим маленьким застібкам встановили ще й пам’ятники: Монреаль (Канада), Осло (Норвегія), Нью-Йорк (США), Вентспілс (Латвія), Каунас (Литва), Німеччина – і це ще не весь перелік країн, де знаходяться їм пам’ятники. 

Ось така історія маленьких застібок-ґудзиків. Та кожен з нас також може долучитися до цього свята, зробивши на свій смак зі своїми діточками прекрасні вироби із ґудзиків, виявляючи свої творчі здібності та отримати емоційне задоволення. А нам до вподоби стали: годинник із ґудзиків, який допоможе малечі в ігровій формі краще засвоїти колір, форму, цифри. Осінній букет та тендітне дерево одягнене у різнокольорове «листя» з ґудзиків. А літо нам нагадало різнокольорова чудернацька гусінь, хлопчик та дівчинка, які безтурботно та весело гріються на сонечку! 

Форма, величина, матеріал і місце ґудзиків на одязі в значній мірі піддаються змінам моди, а їх призначення завжди залишається незмінним – служити для скріплення та застібання одягу! Тому, сьогодні гарна нагода в цей хоч і похмурий листопадовий день, розбавити свій настрій різнобарвними ґудзиками на вашому одязі!

Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).