Отто Шмідт і Київ

В цьому році виповнилось 129 років  від дня народження видатного вченого, математика, геофізика, астронома, академіка Отто Юлійовича Шмідта (30.09.1891-07.09.1956). 

Інформаційно-бібліографічний відділ нашої бібліотеки підготував бібліографічну довідку, яка присвячена життю цієї видатної особистості.

Дитинство відважного маленького Отто Шмідта, підкорювача Півночі й мандрівника, пройшло в Києві на нинішній вулиці Івана Франка, 26. У цьому маленькому двоповерховому будиночку, єдиному збереженому з тих часів, він жив разом з батьками, які з Білорусі вирішили переїхати до Києва. Фантазував про далекі подорожі на Північ 16-річний Отто по дорозі в свою гімназію на бульварі Шевченка, 18, неподалік від Володимирського собору, де нині один з офісів «Укртелекому». 

Хлопчиком Отто проявив неабияку допитливість і прагнення до знань, що вразили дідуся, на хуторі якого сім'я гостювала щоліта. Влітку 1899 року на сімейній раді дід сказав: «Якщо ми всі складемося, то зможемо віддати його вчитися в гімназію, а не на ремесла». На щастя, так і вчинили. 

Отто вчився в Могилевській гімназії (з другого класу по п'ятий), потім - в одеській (шостий клас). У 1907-му сім'я переїхала до Києва, оселившись на нинішній вулиці Івана Франка, 26 (будинок зберігся). 16-річний Шмідт пішов в 7 клас 2-ї чоловічої гімназії, яка перебувала в декількох хвилинах ходьби від будинку (зараз бульвар Шевченка, 18). Навчався він блискуче, вважався одним з кращих учнів гімназії. 

Згодом батько придбав власну садибу на Верхньо-Юрківській, 34 (нині вулиця носить ім'я Отто Шмідта) - дерев'яний будинок, що складається з двох квартир по три кімнати в кожній, два флігелі, фруктовий сад, в якому росли 30 яблунь і груш, кілька вишневих і абрикосових дерев, а також кущі малини йі червоної смородини. 

Саме в гімназії Отто всерйоз захопився математикою. Вийшло так, що одного разу він застудився і довго хворів. Цілими днями Шмідт робив розрахунки, і знайшов неординарний доказ однієї з теорем. Про це, прийшовши в гімназію, він повідомив на уроці. Учитель математики Федір Стеценко всіляко підтримував свого учня, пророкуючи йому велике майбутнє. І не помилився. 

У 1909 році, закінчивши гімназію із золотою медаллю, Шмідт вступив до Київського університету на фізико-математичний факультет. Своєю темно-зеленою студентської шинеллю Отто дуже пишався. 

З першого курсу він став відвідувати математичний семінар, яким керував знаменитий професор Дмитро Граве, майбутній академік. «У 1909/10 навчальному році, - згадував учасник семінару Борис Делоне, - і з'явився студент О. Шмідт, який виділявся не тільки своїми математичними здібностями, але і вольовими якостями». 

Уже в 1911 році 20-річний студент вчинив дивовижне відкриття: знайшов новий, більш витончений, доказ теореми Ремака - однієї з центральних у теорії груп. Повідомлення про це він опублікував у 1912 році в «Працях Київського університету», що було сприйнято як сенсація. Сам професор Д. Граве в книзі «Елементарний курс теорії чисел» аналізував «теорему студента Шмідта»! Рекомендуючи рукопис свого учня до видання, Д. Граве відзначав: «Мова йде про друкування видатного по якостям твору». У 1916 році книга, що стала магістерською дисертацією, була видана, за неї молодий вчений отримав велику премію імені професора І. Рахманінова, а також звання приват-доцента. Вона до цих пір вважається кращою в світовій літературі із загальної теорії груп. 

Тим часом, вже третій рік йшла Перша світова війна, і в місті почалися перебої із забезпеченням жителів продуктами харчування. У лютому 1917-го талановитий математик запропонував свої послуги з розробки карткової системи Київському міському продовольчому комітету, який розміщувався в будівлі Бессарабського критого ринку. Незабаром він став заступником завідувача відділу карткової системи. 

Влітку 1917-го університет відрядив Шмідта в Петроград на з'їзд у справах вищої школи. У столиці помітили енергійного приват-доцента і ... запропонували роботу в Міністерстві продовольства. Так киянин став столичним мешканцем. У 1923 році він захопився альпінізмом. При першому сходженні в районі Ельбрусу Шмідт ледь не загинув. Однак він був не з полохливих, і щороку потім намагався їздити в гори. 

1928-го року Отто Шмідт очолив групу радянських і німецьких альпіністів, забрався в недосліджені високогірні райони Паміру, відкрив кілька нових перевалів, вперше в світі пройшов весь льодовик Федченко і вніс всі невідомі раніше місця на карту. У 1932-му вчений очолив експедицію на криголамі «Сибіряков», який першим у світі пройшов весь Північний морський шлях за одну навігацію. 

Табір челюскінців на крижині - 1934 р.

У 1933-му шляхом «Сибірякова» відправився пароплав «Челюскін», який повинен був висадити на острові Врангеля групу зимівників з сім'ями. Експедицію очолював Шмідт. Пробиваючись крізь льоди, пароплав не зміг вийти в Тихий океан, зимівля корабля стала неминучою. 13 лютого 1934 року лід розірвав борт і через дві години «Челюскін» затонув. На льоду виявилося 104 людини, в тому числі 10 жінок і двоє маленьких дітей. 

«Челюскінська епопея» - епопея мужності й стійкості в льодовому «таборі Шмідта» - вразила весь світ, і Шмідт став тоді всесвітньо відомим. За кордоном писали, що його ім'я «записане золотими літерами в книзі науки». 

Герої Арктики з тріумфом об'їжджали різні міста, побували вони і в Києві. Для Шмідта це була ще й зустріч з містом юності. Тут, в їхньому будинку на Верхньо-Юрківській, проживали його батько, сестра ... Трудящі міста виступили тоді з ініціативою присвоїти ім'я Отто Шмідта Київському університету (він ще не носив ім'я Тараса Шевченка). Однак назвали ім'ям полярника не університет, а вулицю, на якій він жив. 

Прочитати бібліографічну довідку можна також в Calameo

Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).