Блог бібліотеки імені М. Костомарова ЦБС Шевченківського району м. Києва

«Наша бібліотека – це простір для читання, спілкування та реалізації креативних ідей»

понеділок, 23 листопада 2020 р.

Онлайн-подорожі світовими та українськими музеями | Національний музей акварелі в Мехіко

В Міжнародний день акварелі ми хочемо познайомити ближче вас, дорогі читачі блогу, з цією мальовничою технікою. А ще, запрошуємо прогулятися з нами Національним музеєм акварелі, який розташувався в Мексиці. До речі, це був перший створений в світі Музей акварелі.

Цю фарбу знає кожна дитина. Ніжна, легка, повітряна. Вона на диво точно передає моменти і настрій. Вона не дає густих фактурних мазків, але у неї немає і відточених графічних ліній. Все це - Aquarelle (з французької - водяниста). Навряд чи зараз знайдеться художник, який не використовував цю фарбу в своїй творчості. Але шлях акварелі до визнання був дуже важкий. Вона боролася за своє місце в образотворчому мистецтві з перших днів свого існування.


Історія акварелі


Поява акварельної фарби нерозривно пов'язана з винаходом паперу. Вважається, що свій початок акварель одержала в Китаї в II столітті нашої ери.

В Європу вона прийшла в такий самий спосіб: тільки після широкого поширення паперу. Саме тому тут ця мальовнича техніка увійшла в ужиток набагато пізніше інших фарб - тільки в XII столітті. При цьому в епоху Відродження художники використовували акварельні фарби виключно для ескізів, в рідкісних випадках - для створення мініатюр.


Великий внесок у розвиток «водянистого» живопису зробив видатний майстер Ренесансу - Альбрехт Дюрер. Він надавав йому серйозного значення. Його пейзажі, фігурні композиції, замальовки рослин - шедеври. Деякі художники того часу теж підтримували Дюрера, але пройшло ще кілька століть поки акварель належно оцінили в світі мистецтва.

У 1804 році було створено перше англійське Товариство акварелістів. Акварельне співтовариство під головуванням А. Бенуа провело безліч виставок для популяризації акварелі. Так, поступово «водянистий» живопис утвердився в художньому світі, як самостійний вид образотворчого мистецтва.



Музей акварелі


Фінальний етап становлення акварелі відбувся в XX столітті. У 1964 році в Мексиці був створений перший в світі Музей акварелі. Це сталося завдяки титанічним зусиллям художника Альфредо Гуаті Рохо (1918-2003 рр.).

Як відомо, Aquarelle довгий час відносили виключно до графіки. Але Альфредо був переконаний, що «водянистий» живопис не поступається масляному. Він відчайдушно відстоював свої переконання і створив музей. Але і на цьому художник не зупинився. З його гарячої ініціативи в 2001 році 23 листопада був затверджений, як Міжнародний день акварелі.


Національний музей акварелі в Мехіко представляє експозицію розвитку акварельного живопису в Мексиці, починаючи з древніх ацтекських і маякський кодисів, виконаних водяними фарбами на папері, виготовленого з дерева амате.

Музей розташовується в приватному будинку, який подарував уряд спеціально для музею. Двоповерхова будівля музею розмістилася в мальовничому саду, де проходять тимчасові виставки. 


Музей присвячений збереженню і продовженню акварельного живопису як в Мексиці, так і за кордоном. Експозиції музею переважно складають картини мексиканських художників, які були написані в період з XIX століття по наш час. 

Альфредо Гуаті Рохо, крім того, що він був акварелістом, чудово працював і викладачем, спочатку в Інституті мистецтв у Мексиці, а потім в Національному музеї акварелі. Продовжуючи цю роботу, музей проводить уроки для всіх громадян.


За допомогою практики акварелі музей пропонує майстер-класи за різними темами, які дозволяють студентам закріпити знання, отримані під час екскурсії. 

Велика частина колекції складається з робіт сучасних акварелістів, більшість з яких є лауреатами щорічного Національного салону акварелей. Стиль написання картин - найрізноманітніший: від акварельного пейзажу до складних психологічних сюжетів. У постійній колекції знаходиться 300 робіт.

Для виставки робіт зарубіжних художників відведено окремий зал. На особливу увагу заслуговують роботи американських акварелістів Роберта Уейда та Дженет Уолш.


Музей має бібліотеку. Це приміщення з початку відкриття використовувалося Альфредо Гуаті Рохо для особистого користування. Для нього було важливо, щоб його учні читали книги та навчались. Після смерті художника бібліотека стала частиною експозиції музею.

Зараз бібліотека налічує близько тисячі примірників різних літературних жанрів, але особливо багато літератури, яка присвячена доіспанському мистецтву та культурі. Копії цих видань були подаровані відомими діячами, котрі були друзями Альфредо Гуаті Рохо.


За матеріалами: www.izocenter.ruhtwww.openarium.ru



Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).

Немає коментарів:

Дописати коментар