Білі сніжинки неквапливо кружляють над лісами, полями, землею, будинками, прикрашаючи весь світ казковим дивом! А морозний ранок зачаровує нашу уяву срібним інеєм на гілочках. Зима – дивовижна пора року! А скільки радощів та яскравих емоцій приносить малечі та дорослим новорічні свята! Готуються подарунки, прикрашається оселя ялинкою, вогниками, кульками, гірляндами. А в давнину люди прикрашали свою оселю витинанками, тобто вирізали ножем або ножицями орнаментальні прикраси з паперу.
Небесний дар творити диво це!
Ця витинанка, як душа народу.
В мініатюрі диво-деревце
Несе душі і серцю насолоду.
Але якщо заглибитися в історію витинанок, то перші паперові фігурки почали виготовляти в Китаї ще в ІІ ст. до нашої ери. В ті далекі часи папір коштував дуже дорого, тому вирізати з паперу такі візерунки могли тільки люди високого статусу. Але вироби, які можна назвати справжніми витинанками з’явилися в Китаї у VII-XII ст. Вони набули широкого поширення у вигляді паперових прикрас: зображення божеств, духів, драконів, квітів, птахів, риб, які наклеювали на вікна. У ХІІІ ст. подібні витинанки були розповсюджені в Персії, згодом у Європі. У ХVI ст. з’явилися кустоди – орнаментальні ажурні шкіряні підкладки під канцелярську печатку.
І ось витинанки дійшли до наших земель. У класичному значенні витинанки набули широкої популярності в Україні в ХІХ-ХХ столітті. На Поділлі витинанки використовували як фіранку для дверей, вікон або як своєрідні шпалери. На Прикарпатті ними оздоблювали стіни навколо вікон і сволок. Десь прикрашали ними стіни, полиці, грубки та печі. Виготовляючи витинанки, народні умільці відображали життя та побут українців: як проходять свята, весілля, родини, хрестини; зображали тварин, людей та ангелів; геометричний та рослинний орнамент. І головне, що все це робилось з любов’ю, віддаючи весь талант та майстерність.
У нашому ХХІ столітті інтерес до витинанок не зник. Жодне новорічне свято не обходиться без паперових сніжинок, витинанок із зимовими та різдвяними сюжетами. А взагалі витинанки за художніми та технологічними особливостями поділяються на: ажурні, силуетні, одинарні, складні, багатоколірні. За формою можуть бути різноманітними та нагадувати квадрати, кола, ромби, овали, смужки.
Щорічно ніжні паперові сніжинки не тільки займають своє місце у інтер’єрі бібліотеки, але й чекають нових юних читачів на майстер-клас по опановуванню виготовлення витинанок. Та не тільки на Новий рік ми можемо знайти застосування цьому давньому мистецтву.
Ті сюжети, що пращури зображували у своїх оселях на статичних паперових картинах ми вміємо оживляти. Трішечки уяви і ось вже з’являється ціла вистава у театрі тіней, який кожен може виготовити з відповідними саме йому розмахом та фантазією. А наш невеличкий «перформанс» (див. відео) можливо стане поштовхом для чиєїсь нової великої сімейної чи дружньої постановки.
А для тих, кому подобається техніка – нова бібліотечна «фішка» – 3-D принтер. Завдяки йому можна зробити такі самі вироби, тільки вже не з паперу, а з філоменту, і витинанка залишиться з вами надовго.
Ми сподіваємося, що своєю розповіддю заохотили наших читачів спробувати зробити собі легкий, але дуже промовистий подарунок (наприклад, маленького бичка, що символізує новий рік). Адже складаючи та готуючи папір на витинанки, ми закладаємо у нього частинку своєрідної магії, і не знаємо, що саме отримаємо, розкриваючи готовий унікальний виріб своєї майстерності.
Успіхів Вам і наснаги!
Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).
Немає коментарів:
Дописати коментар