Сьогодні – мрійники, а завтра – винахідники!

Дитячій фантазії та винахідливості немає меж! Дитина – постійний дослідник! І це не дивно, бо щороку тисячі юних геніїв створюють та вдосконалюють техніку та роботів, роблять різноманітні винаходи, які потім допомагають нам у повсякденному житті. 

А як зацікавити дитину? Чому вчити? Як вчити? Які знання, уміння, навички будуть потрібні дитині завтра, щоб вона якнайповніше розкрила свій природній потенціал та впевнено почувала себе у високотехнологічному суспільстві?

З цим цікавим завданням ми вирушили до дитячого садочку № 467, тим паче, що був привід (17 січня – День дитячих винаходів). Дитячі винаходи мають різний характер: від розважальних до корисних. Наприклад, хутряні навушники, снігохід, крісло-гойдалка та навіть шрифт для незрячих людей все це – безцінні дарунки від дітей.

Так і наші маленькі дослідники взялися за «справу». З’єднавши молоко з харчовими барвниками різного кольору та додавши рідину для миття посуду, вони отримали чудернацькі кольорові ефекти на поверхні молока. 

Але їм цього було недостатньо і вони продовжили експериментувати. Взявши гліцерин та додавши до нашої веселки, вони отримали мильні бульбашки, які із задоволенням почали пускати.

Ну а щоб не замерзнути від фруктового морозива, яке вони із задоволенням роздивлялися (його, до речі, вигадав 12-ти річний хлопчик), потім погріли свої рученята, приміряючи хутряні навушники.

А як дитині доступно та цікаво розповісти, що таке вулкан, як магма викидається назовні? Взявши макет вулканів ми почали дослідницьку діяльність, а разом з тим задовольнили цікавість дітей до таких наук як географія, хімія та геологія. 

Для того, щоб запустити в дію вулкани нам знадобилися: сода, оцет, рідина для миття посуду та ложечки, якими заповняли наше жерло! І ось, наш вулкан «закипів», але все було небезпечно для навколишнього середовища та дітей! Здивування та радості у малечі не було меж!

Після виверження наших вулканів ми перейшли до космічних польотів. З чого починається політ? Звісно, з ракети, з установки для польотів. Для цього ми спробували зробити свій «реактивний двигун» за допомогою кульки, соди, оцту та пляшечки. 

З’єднавши всі інгредієнти, ми отримали надувну кульку, яка завдяки хімічним реакціям мала в собі необхідну енергію для запуску космічної ракети. І ось, наш політ здійснився! Наша оцтово-содова ракета полетіла! Залишилося тільки прийти додому та з батьками повторити свій винахід!

А на згадку про нашу зустріч, ми нашим юним винахідникам подарували міні-академічні шапочки, щоб вони і надалі мали бажання бути розумними. Бо завдяки дослідженням дитина розширює свої знання про навколишній світ, активно розвивається і стає більш ерудованою у багатьох питаннях! 

Тому, бажаємо їм натхнення і не зупинятися на досягненому!

Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу. Будемо щасливі бачити Вас в числі постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).