Нинішня зима зовсім не радує нас снігом. Дітлахи сумують за веселими перегонами на санчатах, ковзанками, купанням у снігових кучугурах. Та надію не втрачають – мінлива погода ще може змінитися.
І щоб підтримати такі дитячі сподівання, ми відправилися до наших маленьких друзів – вихованців садочка №388 з дуже зимовою пропозицією: зробити не снігового сніговика. Але спочатку необхідно було з’ясувати звідки він з’явився.
Сьогодні ми сприймаємо ліплення сніговиків як звичайну гру, розвагу та своєрідне мистецтво, але не все так просто було спочатку. Звичай ліпити сніговиків у предків був пов‘язаний з повір‘ями, як сказали б сучасники, забобонами, і зі страхом перед стихійними силами природи. А ще виявляється, що в усіх народів спочатку були сніговики чоловічого роду й тільки українці перші почали ліпити снігову бабу!
Зі сміхом і веселими вигуками малеча згадувала, як прикрашають сніговиків, чим можна замінити морквинку-ніс, як «вдягнути» сніговика. Разом ми визначили, що недарма Всесвітній день сніговика святкують саме 18 січня, оскільки «одиниця» і «вісімка» є подібними до форми традиційного сніговика.
Згадавши північні країни, де «снігова погода» є завжди, ми розповіли дітям ще про одне чудове природне явище – полярне сяйво. Фотографії осяяного смарагдового неба з чудових дитячих енциклопедій надовго захопили дитячу увагу.
Та ось прийшов час для найцікавішого. З разових паперових тарілок і піддонів, картону та клею ми робили сніговика, що стрімголов летить на лижах, а над ним сяють зорі й неперевершене полярне сяйво, зроблене з різнокольорових блискіток. Прекрасна, зроблена своїми руками іграшка стала найліпшим подарунком нашим маленьким слухачам.
Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).
Немає коментарів:
Дописати коментар