12 квітня – Міжнародний день польоту людини в космос! В цьому році знаменна дата – 60 років освоєння космосу людиною!
Наша бібліотека щорічно долучається до цього свята. І в цьому році, незважаючи на форс-мажорні обставини, не залишила своїх читачів без уваги та підготувала цікавий захід до цього свята.
Таємниця Всесвіту, незвідані космічні далі вже не одне століття вабить людину. Дивлячись у зоряне небо, мимоволі завмираєш від величі та краси космосу. Незліченні розсипи зірок, далекі та загадкові Галактики, що пливуть в далекій імлі, бентежать серце та ваблять наш погляд яскравим мерехтливим сяйвом. Та мрії польотів, пізнання Всесвіту, побачити планети безпосередньо з космосу, а якщо пощастить, то і «зустрітися» з нашими сусідами з інших планет – все це не давало спокою допитливому розуму вчених!
Тож, поки фантасти писали неймовірні інопланетні історії, вчені мужі минулого, невтомно працювали над своїми винаходами: повітряні змії, стрибки з веж з різними конструкціями крил, аероплани, перші літаки… І ось, 12 квітня 1961 року – космічний корабель «Восток-1» з першою людиною на борту – Юрієм Гагаріним з космодрому «Байконур», вперше у світі зробив орбітальний обліт Землі, який тривав 108 хвилин!
Україна зарекомендувала себе як космічна держава на самих витоках космонавтики. Але, історія минулого має багато прикладів, коли чимало науковців українського походження значною мірою вплинули на розвиток науки іншої держави. В Україні народилися основоположники космонавтики, саме їхні ідеї і дослідження зіграли величезну роль у подальшому розвитку цієї науки.
Микола Кибальчич (1853-1881) – народився у м. Короп, Чернігівської губернії. Винахідник та автор схеми першого у світі реактивного літального апарата.
Костянтин Ціолковський (1857-1935) – радянський вчений-теоретик, один із засновників ракетобудування та сучасної космонавтики. Не дивлячись на те, що він народився та виріс на території Росії, його предки походять з Волині і були родичами гетьмана Северина Наливайка. Науковець цим фактом дуже пишався.
Юрій Кондратюк (1897-1942) – народився у Полтаві. Український вчений-винахідник. Він був одним із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. У січні 1929 року в Новосибірську за власний кошт Кондратюк випустив книгу «Завоювання міжпланетних просторів».
Саме Кондратюк автор «траси Кондратюка», тобто, найбільш енергетично вигідної траси космічного польоту на Місяць з планети Земля. Равликова траєкторія польоту космічного корабля на Місяць була використана американцями через 50 років після розробки цієї траси Кондратюком. Завдяки цим розробкам та розрахункам, американські астронавти на космічних кораблях «Аполлон», зробили висадку на Місяць.
Сергій Павлович Корольов (1906-1966) – народився у м. Житомир, Волинська губернія. Український радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор, академік Академії наук СРСР. Ще в дитячі роки він відрізнявся винятковими здібностями і непереборним потягом до нової тоді авіаційної техніки. Одного разу Сергій поблизу побачив гідролітак і «захворів» повітроплаванням, що згодом привело його в планерний гурток.
У 17 років він уже розробив проект літального апарату оригінальної конструкції. Він поставив собі мету: його планер повинен бути не першим, а кращим. Проте хлопця більше захоплювали польоту в стратосфері і принципи реактивного руху. Познайомившись з роботою К. Е. Ціолковського «Реактивний аероплан», він простудіював всі його книги. Ці ідеї глибоко проникли у душу Корольова і оволоділи ним на все життя. Йшли роки і він дійсно став кращим зі своїми винаходами: перший штучний супутник Землі, перші космічні кораблі, підготовка до космічних польотів та вихід людини у відкритий космос – все це здобутки Сергія Корольова.
Володимир Челомей (1914-1984) – радянський механік, фахівець у галузі динаміки стійкості складних коливальних систем, генеральний конструктор ракетно-космічної техніки, дійсний член Міжнародної академії астронавтики ( з 1974 року). Дитячі роки провів у Полтаві, згодом родина переїхала до Києва. Автор багатьох праць (здебільшого засекречених), за довоєнного часу писав також українською мовою. Конструктор супутників «Протон», «Польот», «Космос-1267», орбітальних станцій «Салют-3», і «Салют-5».
Гліб Євгенович Лозино-Лозинський (1910-2001) – народився у Києві. Радянсько-український конструктор авіаційних і космічних двигунів, літаків-винищувачів і багаторазових космічних систем. Очолював Науково-виробниче об’єднання «Молнія», якому була доручена розробка багаторазового орбітального корабля «Буран».
Леонід Каденюк (1951-2018) – український льотчик-випробувач 1-класу, космонавт, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України, який побував у космосі (1997 рік), у складі американської команди на шатлі Columbia, виконуючи роль науковця-біолога.
Маючи такі досягнення у ракетно-космічній галузі, як ми можемо допомогти нашому молодому поколінні не втрачати ці надбання? Відповідь проста – виявляти щиру цікавість! Допитливий розум – це велика цінність, ключ до знань, а знання – це книги, які знаходяться у легкому доступі у нашій бібліотеці на різні теми. Але, знання без застосування не принесуть жаданих плодів. Тому, до вашої уваги ми пропонуємо різноманітні космічні вироби, які можна зробити власноруч (дивись фото).
На жаль, зараз ми не маємо змоги піти до планетарію, але планетарій може «завітати» сам до вашої домівки, якщо підключити творчі здібності та бажання. Звичайна коробка, бажано не маленьких розмірів, кульки з будь-якого матеріалу різного діаметру, вогники-гірлянда – і ось, наша Галактика починає світ рух.
Пізнаючи космос через книжні ілюстрації, вивчаючи планети, галактики - дитина поринає у дивовижний Всесвіт, та з’являються питання: а чому планети різного кольору? Розміру? Чому Сонце не шкодить нашій планеті, як, наприклад, Марсу? І на допомогу приходять дорослі, які з терпінням та розумінням вирушають зі своїми дітьми в унікальну подорож у незвідані світи, даючи відповіді на чудернацькі питання своїх розумників!
Космонавтика – величезний каталізатор науки і техніки, що став за короткий час одним із головних рушіїв світового науково-технічного прогресу. Вона стимулює розвиток електроніки, машинобудування, обчислювальної техніки, енергетики і багатьох інших галузей. Тож, пізнаємо наш світ, використовуючи надбання наших попередників і не перестаємо дивуватися новим відкриттям, які дають нам нові можливості для вдосконалення та дають відповіді, які людство намагається розгадати не одне століття– хто ми у цій безкраїй блакиті!
Зі святом, дорогі наші читачі!
Дякуємо Вам за увагу до публікацій нашого блогу! Долучайтесь до нас у соціальних мережах! Будемо щасливі бачити Вас також серед постійних читачів (сайдбар членів блогу ліворуч).
Немає коментарів:
Дописати коментар